No edit permissions for Ukrainian

TEXT 66

нсті буддгір айуктасйа
на чйуктасйа бгван
на чбгвайата нтір
антасйа кута сукгам

на асті—не може бути; буддгі—трансцендентний інтелект; айуктасйа — того, хто не зв’язаний (із свідомістю Кши); на — не; ча—і; айуктасйа—того, хто позбавлений свідомості Кши; бгван—розум, який укріпився (в щасті); на—не; ча—і; абгвайата—того, хто не укріпився; нті—мир; антасйа—неспокійного; кута—де; сукгам—щастя.

Людина, яка не зв’язана з Всевишнім (в свідомості Кши), не може мати ані трансцендентного інтелекту, ані стійкого розуму, без яких спокій немислимий. А хіба можливе щастя без умиротворення?

Якщо людина не перебуває в свідомості Кши, спокій для неї недосяжний. У п’ятій главі (5.29) підтверджується, що справжнього миру можна досягти лише тоді, коли людина зрозуміє, що саме Кша насолоджується всіма плодами жертовної діяльності та аскетизму, що Він — володар усіх проявлень всесвіту і справжній друг усіх живих істот. Тому той, хто перебуває поза свідомістю Кши, не може збагнути кінцевої мети. Неспокій виникає через незнання кінцевої мети, і коли людина впевнюється, що Кша насолоджується всім, що Він — володар усього і кожному друг — тоді вона зможе, зосередивши свій розум, сповнитись миру. Отже, коли людина вдається до діяльності, що не пов’язана з Кшою, вона змушена страждати, не маючи спокою, навіть якщо їй і вдається створити видимість миру й духовного поступу в своєму житті. Свідомість же Кши сама по собі є стан умиротворення, якого можна досягти лише в стосунках з Кшою.

« Previous Next »