TEXT 12
ішн бгоґн хі во дев
дсйанте йаджа-бгвіт
таір даттн апрадйаібгйо
йо бгукте стена ева са
ішн—бажані; бгоґн—те, що необхідне в житті; хі—звичайно; ва—тобі; дев—напівбоги; дсйанте—подарують; йадж-абгвіт—вдоволені виконанням жертвопринесень; таі—ними; даттн—речі, що вони дали; апрадйа—не пропонуючи; ебгйа—напівбогам; йа—той, хто; бгукте—насолоджується; стена—злодій; ева—звичайно; са—він.
Напівбоги, що відають задоволенням різних життєвих потреб, вдоволені жертвопринесеннями, дарують усе необхідне. Той же, хто насолоджується цими дарами, не пропонуючи їх на відповідь напівбогам, безумовно є злодій.
Напівбоги — це вповноважені довірені представники Верховного Бога-Особи, Вішу, які постачають нам усе необхідне від Його імені. Тому їх потрібно вдовольняти, виконуючи відповідні жертвопринесення. Є різні види визначених Ведами жертвопринесень, що їх пропонують різним напівбогам, але, в остаточному підсумку, всі вони призначені Верховному Богові-Особі. Людям, які не можуть збагнути Бога-Особу, радять приносити жертви напівбогам. Згідно з різними матеріальними нахилами особистості, Веди пропонують різні йаджи. Так само, від якостей людини залежить, яких напівбогів вона вшановує. Наприклад, тим, хто вживає в їжу м’ясо, слід вшановувати богиню Кл, жахливу форму матеріальної природи, якій приносять у жертву тварин. Однак, людям в ґуі благочестя рекомендовано трансцендентне поклоніння Господеві Вішу. Але, зрештою, всі жертвопринесення призначені на те, щоб уможливити поступове просування до трансцендентного стану. Звичайній людині слід виконувати щонайменше п’ять різновидів жертвопринесень, які називають пача-мах-йаджа.
Слід розуміти, проте, що все необхідне для життя людського суспільства постачають представники Господа, напівбоги. Ніхто нічого не може створити самотужки. Візьмімо, наприклад, будь-яку їжу людини: злаки, фрукти, овочі, молоко, цукор тощо, якщо людина перебуває в ґуі благості; додамо сюди ж невеґетаріанську їжу: м’ясо й таке інше — нічого з перерахованого люди не здатні виготовити самі. Знову ж, розгляньмо для прикладу тепло, світло, воду, повітря, інші речі, необхідні для життя — нічого цього людина сама створити не може. Без Верховного Господа не було б ні щедрого сонячного й місячного світла, ні дощу, ні вітру — всього того, без чого неможливе життя. Очевидно, що забезпечення нашого життя всім необхідним залежить від Господа. Навіть промисловість залежить від великої кількості сировини: металу, сірки, ртуті, марґанцю й чимало іншого — все це постачають посланці Господа, щоб ми, правильно використувуючи це, були бадьорими й здоровими і зрештою усвідомили, що то є кінцева мета життя — звільнитись від матеріальної боротьби за існування. Цієї мети можна досягти, виконуючи йаджи. Якщо ж ми забуваємо мету людського життя, і просто використовуємо дари представників Господа для задоволення наших чуттів, все більше й більше заплутуючись в матеріальному існуванні, — а зовсім не такою є мета творіння, — то, безумовно, ми стаємо злодіями і закони матеріальної природи каратимуть нас. Суспільство злодіїв ніколи не стане щасливим, адже крадії не знають мети життя. Брутальні матеріалісти, злодії, не розуміють кінцевої мети життя і шукають лише почуттєвої втіхи; вони не мають знання, як саме виконувати йаджи. Однак Господь Чаітанйа запровадив найлегший спосіб йаджи, сакртана-йаджу, яку може здійснювати будь-яка людина, що визнає засади свідомості Кши.