TEXT 16

Ті, що забули Кшу, врешті-решт неодмінно заходять у безвихідь, але тих, хто перебуває в свідомості Кши, ніщо не бентежить. В Бгаґавад-ґті сказано: сарв джна-плавена, джнґні сарва-кармі і на хі джнена садам. Знання завжди у великій пошані. Що ж це за знання? Досконале знання приходить тоді, коли людина віддається Кші, як сказано у дев’ятнадцятому вірші сьомої глави: бахӯн джанманм анте джнавн м прападйате. Коли людина, яка пройшла крізь багато-багато народжень й оволоділа досконалим знанням, вручає себе Кші, або досягає свідомості Кши, все відкривається перед нею, подібно до того, як сонце вдень освітлює все навкруги. Стільки принад спокушують живу істоту! Наприклад, коли вона безсоромно вважає себе Богом, то насправді вона лише потрапляє в останню пастку невігластва. Якщо жива істота є Богом, тож як невігластво змогло заплутати її? Хіба неуцтво зіб’є з пантелику Бога? Якби це було так, тоді невігластво, або Сатана, був би вищим од Бога. Справжнє знання можна отримати від людини, яка цілком перебуває в свідомості Кши. Тому треба знайти істинного духовного вчителя і під його керівництвом дізнатись, що таке свідомість Кши, бо свідомість Кши може розвіяти неуцтво, подібно до того, як сонце розганяє темряву. Хоча людина може навіть і розуміти, що вона не є це тіло, що вона трансцендентна стосовно нього, вона ще не завжди здатна відрізнити душу від Наддуші. Однак, вона може отримати це знання, якщо подбає про те, щоб знайти досконалого духовного вчителя в свідомості Кши. Пізнати Бога і свій зв’язок з Богом можна лише зустрівшись з Його представником. Представник Бога ніколи не проголошує себе Богом, хоча йому віддають таку ж шану, як Самому Богові, тому що він знає Бога. Треба зрозуміти різницю між Богом та живою істотою. Тому Господь р Кша каже у другій главі (2.12), що кожна жива істота є індивідуальність, а також і Сам Господь є індивідуальність. Всі вони були індивідуальними особистостями в минулому, є особистостями тепер і залишаться такими ж особистостями в майбутньому, навіть після звільнення. Вночі, коли навколо панує темрява, нам все здається однаковим, але вдень, коли зійшло сонце, ми бачим справжню сутність всіх речей. Отже, справжнє знання полягає в тому, щоб віднайти свою духовну індивідуальність.