No edit permissions for Ukrainian

TEXT 8

джна-віджна-тпттм
кӯа-стго віджітендрійа
йукта ітй учйате йоґ
сама-лошрма-кчана

джна—завдяки здобутому знанню; віджна—і реалізованому знанню; тпта—задоволений; тм—жива істота; кӯа-стга— духовно установлений; віджіта-індрійа—що володіє своїми чуттями; йукта—здатний до самоусвідомлення; іті—так; учйате— сказано; йоґ—містик; сама—однакові; лошра—галька; ама— камінь; кчана—золото.

Йоґом (або містиком) називають того, хто, завдяки поглибленню та реалізації свого знання, утверджується в самоусвідомленні. Така особистість перебуває в трансцендентнім стані й володіє собою. Вона однаковими очима дивиться на все — на гальку, на каміння, чи на золото.

Книжкове знання, яке не приводить до осягнення Вищої Істини — ні на що не придатне. Про це сказано так:

ата р-кша-нмді
на бгавед ґрхйам індрійаі
севонмукге хі джіхвдау
свайам ева спгуратй ада

«Ніхто не може збагнути трансцендентної природи імені, форми, якості і розваг р Кши за допомогою своїх опоганених матерією чуттів. Тільки тоді, коли людину духовно насичує трансцендентне служіння Господеві, трансцендентне ім’я, форма, якості та розваги Господа відкриваються їй» (Бгакті-расмта-сіндгу 1.2.234).

Бгаґавад-ґт — це наука про свідомість Кши. Ніхто не може усвідомити Кшу просто завдяки світській ученості. Це велике щастя — зустрітися з особистістю, яка має чисту свідомість. Той, хто усвідомлює Кшу, з Його ласки реалізує своє знання в чистому відданому служінні і знаходить у цьому задоволення. Таке реалізоване в житті знання робить людину досконалою. Спираючись на трансцендентальне знання, людина ніколи не одходить від своїх переконань, тоді як світську людину, яка має звичайні академічні знання, дуже легко спантеличити й одурити уявними суперечностями. Лише ту душу можна назвати досягшою самоусвідомлення, яка, завдяки цілковитій відданості Кші, по-справжньому володіє собою. Така людина трансцендентна, бо вона не має нічого спільного зі світською вченістю. Світська наука та філософські роздуми — те, що інші мають за золото — варті для неї не більше гальки чи каміння.

« Previous Next »