TEXT 30

Люди, що діють в свідомості Кши, ніколи не відхиляються з шляху цілковитого розуміння Верховного Бога-Особи. В трансцендентнім поєднанні із свідомістю Кши людина може зрозуміти, як саме Верховний Господь відіграє роль провідного принципу матеріального проявлення й навіть напівбогів. Поступово, завдяки такій трансцендентній спорідненості, вона цілковито вручає себе Богові-Особі, і під час смерті така свідома Кши особистість вже не може забути про Нього. Відтак, вона природним чином переноситься до планети Верховного Господа, Ґолоки Вндвана.

Отже, в сьомій главі особливим чином роз’яснено шлях до цілковитого усвідомлення Кши. Свідомість Кши починається із спілкування з людьми, які вже мають таку свідомість. Спілкування це — духовне й воно дає можливість безпосередньо побачити Верховного Господа і з Його ласки розпізнати Верховного Господа в Кші. Водночас приходить усвідомлення істинного становища живої істоти і того, як саме жива істота забуває про Кшу й заплутується в матеріальній діяльності. Поступово розвиваючи свідомість Кши в сприятливім товаристві, жива істота може зрозуміти, як, внаслідок того, що вона забула про Кшу, її обумовили закони матеріальної природи. Вона також може дізнатись, що людська форма життя дає їй можливість відновити свідомість Кши, отже, треба якнайкраще використати її, щоб здобути безпідставну ласку Верховного Господа.

У даній главі обговорювалось декілька тем: людина, яка страждає, допитлива людина, людина, яка має матеріальні потреби; знання про Брахмана, знання про Парамтму, звільнення від народження, хвороб та смерті і поклоніння Верховному Господеві. Однак, того, хто справді досяг вершин у свідомості Кши, не цікавлять всі ці способи. Він просто безпосередньо діє в свідомості Кши й відтак насправді віднаходить своє природне становище вічного слуги Господа Кши. За такого стану він відчуває блаженство, коли з чистою відданістю слухає, прославляє і служить Верховному Господеві. Він переконаний у тому, що на цьому шляху здійснить усі свої прагнення. Таку непохитну віру називають ддга-вратою, і вона є початком бгакті-йоґи, або трансцендентного любовного служіння Господу. На цьому сходяться всі стри. Сьома глава Бгаґавад-ґти — суть такої переконаності.