TEXT 27
йат кароші йад ансі
йадж джухоші дадсі йат
йат тапасйасі каунтейа
тат курушва мад-арпаам
йат—що б не; кароші—ти робиш; йат—що б не; ансі—ти їси; йат— що б не; джухоші—ти пропонуєш; дадсі—ти віддаєш; йат—що б не; йат—що б не; тапасйасі—аскетичні подвиги, які ти здійснюєш; каунтейа—син Кунт; тат—це; курушва—роби; мат—Мені; арпаам—як підношення.
Що б ти не робив, що б ти не їв, що б ти не пропонував чи віддавав, і через яку б тапасйу не проходив — пропонуй все це, о сину Кунт, як підношення Мені.
Отже, обов’язок кожного є організувати своє життя так, щоб не забувати про Кшу ні за яких обставин. Кожному доводиться виконувати певну діяльність, щоб підтримувати душу в тілі, і Кша рекомендує тут, щоб людина працювала заради Нього. Кожен повинен щось їсти, щоб жити, але слід приймати лише очищені страви, що були запропоновані спочатку Кші. Кожній цивілізованій людині доводиться відправляти релігійні обряди, тому Кша радить: «Робіть це для Мене», — і це називають арчаною. Кожний у тій чи іншій мірі має схильність давати якісь подаяння. Кша каже: «Давайте їх Мені», — і це означає, що всі надмір накопичені гроші слід використовувати для поширення руху свідомості Кши. В наш час люди дуже схильні до медитації, способу, непридатного для цієї епохи, але якщо хтось цілодобово думає про Кшу, оспівуючи на чотках Харе Кша мах-мантру, то, безумовно, він досяг вершини в медитації й є найвидатніший йоґ, що й підтверджується в шостій главі Бгаґавад-ґти.