19
ґ парйаан медгйа-вівікта-втті
садплуто ’дга айано ’вадгӯта
алакшіта сваір авадгӯта-вешо
вратні чере харі-тошані
ґм — землею; парйаан — мандруючи; медгйа — чистий; вівікта-втті — цілком незалежний у своїх діях; сад — завжди; плута — освячений; адга — на землі; айана — лежачи; авадгӯта — не приводячи до ладу (волосся, тощо); алакшіта — ніким не помічений; сваі — наодинці; авадгӯта-веша — вдягнений, як жебрак; вратні — обітниці; чере — виконував; харі-тошані — які вдовольнили Господа.
Мандруючи світом, він просто намагався своїми діями вдовольняти Верховного Господа Харі. Він добував собі прожиток чистими засобами, не ставлячи себе в залежність ні від кого. Він постійно освячував себе, омиваючись у святих місцях, але був вбраний, як жебрак, не чесав волосся і спав на голій землі, тому ніхто з його родичів не впізнавав його.
ПОЯСНЕННЯ: Найголовніший обов’язок прочанина — задовольняти Верховного Господа Харі. Йдучи на прощу, не потрібно турбуватися про те, як догодити суспільству. Під час прощі немає потреби ставити себе в залежність від суспільних умовностей, одягу чи професії. Всі свої зусилля треба повсякчасно присвячувати вдоволенню Господа. Таким чином, освятивши свої думки і дії, можна за допомогою паломництва пізнати Верховного Господа.