4
на хй алпртгодайас тасйа
відурасймалтмана
тасмін варійасі прана
сдгу-вдопабхіта
на — ніколи; хі — безперечно; алпа-артга — невелика (незначна) ціль; удайа — підняв; тасйа — його; відурасйа — Відури; амала-тмана — святого; тасмін — у цьому; варійасі — великої цінності; прана — запитання; сдгу-вда — схвалені святими і мудрецями; упабхіта — сповнені.
Святий Відура — великий відданий Господа і чиста душа, тому немає сумніву, що його запитання до Ріші Майтреї, сповнені великої цінності і високого духовного змісту, припали до смаку великим мудрецям.
ПОЯСНЕННЯ: Цінність запитань і відповідей, якими обмінюються люди, неоднакова, тому що залежить від їхнього рівня. Марно шукати глибокого духовного змісту в запитаннях комерсантів на діловій біржі. Цінність запитань і відповідей тим вища, чим вищий рівень людей, які ними обмінюються. У «Бгаґавад-ґіті» бесіда відбувається між Господом Шрі Крішною і Арджуною, тобто між Верховною Особою і найпіднесенішим відданим. Господь особисто визнав Арджуну за Свого відданого і друга (Б.-ґ. 4.3), отож, як може здогадатись будь-яка розумна людина, мова йшла про систему бгакті-йоґи. І справді, вся «Бгаґавад-ґіта» присвячена описові засад бгакті-йоґи. Існує велика різниця між кармою і карма-йоґою. Карма — це впорядкована діяльність, яку людина виконує для того, щоб насолодитись її плодами, натомість карма-йоґа — це діяльність, яку відданий виконує для того, щоб задовольнити Господа. Карма-йоґа засновується на бгакті, бажанні задовольнити Господа, тимчасом як карма засновується на бажанні задовольнити чуття самого трудівника.
«Шрімад-Бгаґаватам» радить звернутися до істинного духовного вчителя, але тільки тоді, коли в людини виникають запитання щодо піднесених духовних істин. Звичайній людині, яку не цікавлять духовні цінності, немає потреби звертатись до духовного вчителя для того лише, щоб не відстати від моди. Махараджа Парікшит був серйозний учень, який прагнув пізнати науку про Бога, а Шукадева Ґосвамі був істинний духовний вчитель цієї трансцендентної науки. Обидва добре розуміли, наскільки високі теми обговорювали Відура і Ріші Майтрея, тому Махараджа Парікшит горів бажанням почути їхній виклад від істинного духовного вчителя.