48
нтйантіка віґаайантй апі те прасда
кімв анйад арпіта-бгайа бгрува уннайаіс те
йе ’ґа твад-аґгрі-ара бгавата катгй
кіртанйа-тіртга-йааса куал раса-дж
на — не; тйантікам — звільнення; віґаайанті — бажають; апі — навіть; те — ті; прасдам — благословення; кім у — що й казати; анйат — інші матеріальні втіхи; арпіта — даровані; бгайам — страх; бгрува — брів; уннайаі — підняттям; те — Твоїх; йе — ті віддані; аґа — Верховний Боже-Особо; тват — Твої; аґгрі — лотосові стопи; ара — що знайшли притулок; бгавата — Твої; катгй — оповіді; кіртанйа — гідна того, щоб слухати; тіртга — чиста; йааса — слава; куал — досвідчені; раса-дж — знавці усіх смаків і настроїв душі.
Наділені найглибшою мудрістю і найбільшим досвідом знавці, які прозирають у суть усіх речей, слухають оповіді про благословенні діяння та розваги Господа, що більш за будь-що інше гідні того, щоб їх оспівувати і слухати про них. Такі люди байдужі навіть до найвищого з матеріальних досягнень, тобто до звільнення, не кажучи вже за інші, менш істотні благословення, як оце матеріальне щастя, доступне в райському царстві.
ПОЯСНЕННЯ: Трансцендентне блаженство, яке відчувають віддані Господа, цілковито відмінне від матеріального щастя, яким насолоджуються люди меншого розуму. Особи меншого розуму в матеріальному світі шукають чотирьох головних благословень, які називаються дгарма, артга, кама і мокша. Вони звертаються до релігії переважно задля якихось матеріальних благословень, яких вони прагнуть для того, щоб насолоджувати чуття. Коли, занурившись у таку діяльність, вони повністю розчаровуються, з’ясувавши, що жодна кількість чуттєвих насолод не дає їм вдоволення, вони намагаються злитися воєдино зі Всевишнім, що, на їхню думку, становить мукті, або звільнення. Існує п’ять різновидів звільнення, з яких саюдж’ю, злиття зі Всевишнім, вважають найменш вагомим. Віддані наділені гострим інтелектом і тому байдужі до такого звільнення. Їх не ваблять навіть інші чотири форми звільнення: жити на одній планеті з Господом, завжди бути поруч із Ним, як Йог супутник, володіти однаковими з Ним багатствами і мати таку саму зовнішність, як Він. Їх цікавить тільки одне — прославляти Верховного Господа і Його благословенні діяння. Чисте віддане служіння виконують за допомогою методу шраванам кіртанам. Чисті віддані, які відчувають трансцендентну насолоду, слухаючи і оспівуючи славу Господа, байдужі до будь-якої форми звільнення. Навіть якщо Господь пропонує їм п’ять різновидів звільнення, вони відмовляються від них. Про це згадано в Тертій пісні «Бгаґаватам». Матеріалісти прагнуть чуттєвих насолод, якими втішаються в райському царстві, але віддані відкидають такі матеріальні насолоди з самого початку. Відданий не бажає навіть досягнути становища Індри. Відданий знає, що будь-яке матеріальне становище, хоч яке розкішне, доведеться колись залишити. Навіть якщо досягнути становища Індри, Чандри чи будь-якого іншого півбога, приходить момент, коли з ним доведеться розстатися. Відданого ніколи не цікавлять такі тимчасові насолоди. З ведичних писань відомо, що іноді навіть Брахма та Індра падають зі свого становища, але відданий ніколи не падає з трансцендентної обителі Господа. Господь Чайтан’я також закликає піднятися на цей трансцендентний рівень життя, на якому відданий відчуває трансцендентну насолоду, слухаючи про Господні розваги. Коли Господь Чайтан’я бесідував з Раманандою Раєю, Рамананда висував різні ідеї щодо методів духовного розвитку, але Господь Чайтан’я відхилив усі, крім одного методу — слухати про велич Господа в товаристві чистих відданих. Цей метод доступний для всіх, особливо за цієї епохи. Треба слухати, як чисті віддані розповідають про діяння Господа. Цей метод самопізнання — найвище благословення для всього людства.