7
теш супаква-йоґн
джіта-всендрійтманм
лабдга-йушмат-прасдн
на кутачіт парбгава
тешм — їх; су-паква-йоґнм — зрілих містиків; джіта — приборкане; вса — дихання; індрійа — чуття; тманм — розум; лабдга — досягнута; йушмат — твоя; прасднм — милість; на — не; кутачіт — будь-де; парбгава — поразка.
Досвідчені містики, що, опанувавши дихання, приборкали розум і чуття, ніколи не знають поразки в цьому світі. Вони зобов’язані цим тобі, тому що, досягнувши досконалості в йозі, вони здобули твою милість.
ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш пояснює мету практики йоґи. Тут сказано, що досвідчений містик опанувавши дихання, повністю опановує чуття і розум. З цього стає зрозуміло, що опанувати віддих — це ще не остаточна мета йоґи. Справжня мета йоґічний вправ полягає в тому, щоб приборкати розум і чуття. Кожного, хто опанував їх, слід вважати за досвідченого, зрілого йоґа-містика. Цей вірш каже, що йоґ, який володіє своїм розумом і чуттями, отримує справжнє благословення Господа і не знає страху. Іншими словами, неможливо здобути ласку й благословення Верховного Господа, не навчившись панувати над розумом та чуттями. Опанувати їх можна тільки тоді, коли людина повністю присвячує себе свідомості Крішни. Людина, чиї розум та чуття постійно занурені в трансцендентне служіння Господу, не має нагоди вдатися до матеріальної діяльності. Віддані Господа не знають поразки, хоч би куди вони пішли в цьому всесвіті. В «Бгаґаватам» сказано: нрйаа-пар сарве, — нрйаа-пара, або відданий Верховного Бога-Особи не боїться нічого, хоч би куди він потрапив — у пекло чи в рай (Бгаґ. 6.17.28).