5
твайі састгіте ґадай іра-іршай
асмад-бгуджа-чйутай йе ча тубгйам
балі харантй шайо йе ча дев
свайа сарве на бгавішйантй амӯл
твайі — коли Ти; састгіте — будеш вбитий; ґадай — булавою; іра — розбитий; іршаі — череп; асмат-бгуджа — з моїх рук; чйутай — випущеною; йе — ті, хто; ча — і; тубгйам — Тобі; балім — підношення; харанті — офірують; шайа — мудреці; йе — ті, хто; ча — і; дев — півбоги; свайам — самі собою; сарве — всі; на — не; бгавішйанті — існуватимуть; амӯл — без кореня.
Демон вів далі: Коли я розтрощу булавою Твою голову і Ти впадеш мертвий, тоді півбоги та мудреці, які з відданістю складають Тобі дари й жертвопринесення, самі собою позникають, як гинуть дерева з перерубаним корінням.
ПОЯСНЕННЯ: Демонів діймає до живого, коли вони бачать, що віддані згідно з вказівками писань поклоняються Господу. Ведичні писання радять відданим неофітам виконувати дев’ять різновидів відданого служіння: слухати й оспівувати святе ім’я Бога, завжди пам’ятати Його, повторювати на вервиці Харе Крішна, Харе Крішна, Крішна Крішна, Харе Харе / Харе Рама, Харе Рама, Рама Рама, Харе Харе, поклонятися Господу, втіленому як Божество в храмі, і активно діяти в свідомості Крішни, намагаючись збільшити кількість побожних людей і таким чином встановити у світі досконалу злагоду і мир. Демонам така діяльність не до вподоби. Їм не дає спокою ненависть до Бога і Його відданих. Вони завжди закликають людей облишити поклонятися Богу в церквах та храмах і замість того просто поліпшувати матеріальні умови життя, щоб задовольнити свої чуття. Демон Хіран’якша, побачивши Господа віч-на-віч, хотів назавжди позбутися цієї проблеми, вбивши Бога-Особу своєю могутньою булавою. Дуже прикметний приклад із викорчуваним деревом, який наводить демон. Віддані визнають Бога за корінь усього сущого. Вони використовують приклад із шлунком: так само як шлунок є джерелом енерґії для всіх частин тіла, Бог є первинне джерело всієї енерґії, що проявляється в матеріальному і духовному світах. Отож, якщо для підтримання всіх частин тіла треба постачати їжею шлунок, то для задоволення джерела всього щастя треба розвивати любов до Крішни піднесеною практикою свідомості Крішни. Демон прагнув знищити це джерело, бо, гадають вони, якщо знищити корінь, тобто Бога, то діяльність і Господа, і відданих припиниться само собою. Демон був би дуже втішений такою ситуацією в суспільстві. Демони завжди прагнуть створити суспільство безбожників, щоб безборонно насолоджувати свої чуття.
Як пояснює Шрідгара Свамі, цей вірш означає, що, коли Верховний Бог-Особа виб’є в демона булаву, то втішаться всі віддані Господа: не лише неофіти, але й древні віддані-мудреці.