26
са хато віва-джіт хй аваджай
парібграмад-ґтра удаста-лочана
вііра-бхв-аґгрі-ірорухо ’патад
йатг наґендро луліто набгасват
са — він; хата — вдарений; віва-джіт — Верховним Богом-Особою; хі — хоча; аваджай — байдуже; парібграмат — перекидаючись; ґтра — тіло; удаста — вилізли; лочана — очі; вііра — поламані; бху — руки; аґгрі — ноги; іра-руха — волосся; апатат — впав; йатг — як; наґа-індра — велетенське дерево; луліта — викорчуване; набгасват — вітром.
Хоча Господь, переможець усього світу, лише недбало стусонув демона, той кілька разів перекинувся в повітрі. Його очі вискочили з орбіт, руки й ноги були переломані, волосся розлетілося і він повалився мертвий, як велетенське дерево, яке викорчував ураґанний вітер.
ПОЯСНЕННЯ: Господу досить одної миті, щоб знищити будь-якого могутнього демона, навіть Хіран’якшу. Господь міг убити його вже давно, але Він дозволив демону проявити всю свою маґічну силу. Треба зрозуміти, що ніякі маґічні чудеса, науковий розвиток чи матеріальна могутність не допоможуть зрівнятися з Верховним Богом-Особою. Йому досить просто скинути бровою, щоб звести нанівець усі наші зусилля. Його незбаненна могутність, як видно з цієї історії, настільки велика, що, досить Господу було побажати, і демон, незважаючи на всі свої диявольскі чари, загинув в одну мить просто від недбалого штурхана Господа.