No edit permissions for Ukrainian

5

ґадйм апавіддгй
хх-кре вінірґате
мнайм са тад-дгарма
сунбга чсмарад вібгу

ґадйм  —  коли Його булава; апавіддгйм  —  падала; хх-кре  —  зойк; вінірґате  —  вирвався; мнайм са  —  визнав; тат  —  Хіран’якші; дгармам  —  чесність; сунбгам  —  Сударшана-чакру; ча  —  і; асмарат  —  згадав; вібгу  —  Верховний Бог-Особа.

Коли Господня булава впала на землю, у богів та ріші, які спостерігали за боєм, вихопився тривожний зойк. Бог-Особа, віддавши належне демоновій любові до справедливості, і закликав Свій диск Сударшану.

« Previous Next »