21
сачінтайед бгаґавата чараравінда
ваджркуа-дгваджа-сароруха-лчгангйам
уттуґа-ракта-віласан-накга-чакравла-
джйотснбгір хата-махад-дгдайндгакрам
сачінтайет — повинен концентруватися; бгаґавата — Господа; чараа-аравіндам — на лотосових стопах; ваджра — блискавка; акуа — стрекало, яким поганяють слонів; дгваджа — прапор; сароруха — лотос; лчгана — знаками; гйам — прикрашений; уттуґа — що виділяються; ракта — червоні; віласат — блискучі; накга — нігті; чакравла — місячне коло; джйотснбгі — сяйвом; хата — розсіяна; махат — густа; хдайа — серця; андгакрам — темрява.
Спочатку відданий повинен зосередити свій розум на Господніх лотосових стопах, що їх прикрашають знаки блискавки, стрекала, прапора та лотосу. Своїм сяйвом прекрасні рубінові нігті Господа скидаються на місячне коло і розганяють густий морок у серці істоти.
ПОЯСНЕННЯ: Майаваді кажуть, що той, хто не може зосередити розум на безособистісному існуванні Абсолютної Істини, може уявити собі будь-який образ і зосередити розум на цьому уявному образі. Але ці вірші не радять нічого схожого на такий метод. Уява завжди залишається уявою, і плоди її діяльності також не виходять за межі уяви.
Цей вірш дає конкретний опис вічного образу Господа. Підошви стіп Господа відзначають виразні лінії, схожі на блискавку, прапор, лотос і стрекало. Сяйво блискучих нігтів на стопах Господа схоже на місячне світло. Споглядаючи знаки на підошвах Господніх стіп і сяйво Його нігтів, йоґ може звільнитися від темряви невігластва матеріального існування. Він звільняється не завдяки умоглядним роздумам, а завдяки тому, що бачить сяйво блискучих нігтів Господа. Іншими словами, якщо людина хоче звільнитися від пітьми невігластва матеріального існування, їй треба зосередити розум на лотосових стопах Господа.