15
мітго йадаіш бгавіт вівдо
мадгв-мадтмра-вілочаннм
наіш вадгопйа ійн ато ’нйо
майй удйате ’нтардадгате свайа сма
мітга — між собою; йад — коли; ешм — їх; бгавіт — сталася; вівда — суперечка; мадгу-мада — сп’яніння; тмра-вілочаннм — з почервонілими очима; на — не; ешм — їх; вадга-упйа — засіб усунення; ійн — як це; ата — крім цього; анйа — альтернатива; майі — коли Моє; удйате — зникнення; анта-дадгате — зникнуть; свайам — самі; сма — певно.
Лише коли з почервонілими, як мідь, очима вони зчинять колотнечу між собою, сп’янівши від випитого мадгу, — лише тоді вони зникнуть з земної поверхні. Інакше вони ніколи не покинуть планету. Це станеться тоді ж, коли зникну Я.
ПОЯСНЕННЯ: Господь та Його супутники приходять на Землю і відходять лише з волі Господа. Ніхто не мав сили знищити родину Господа, і навіть закони природи, які примушують старіти всіх істот у цьому світі, в них не могли забрати життя. Отже, для них єдина можливість зникнути з земної поверхні полягала в тому, щоб влаштувати виставу п’яного побоїща. Їхня так звана колотнеча також зчинилася з волі Господа, бо в них не було ніякої причини битися між собою. Як колись Арджуна піддався ілюзії родинних прив’язаностей, щоб Господь міг розповісти «Бгаґавад-ґіту», так само і Ядави сп’яніли тільки тому, що цього побажав Господь, іншої причини для цього не було. Віддані та супутники Господа повністю підпорядковуються Йому. Таким чином вони стають трансцендентними знаряддями в Господніх руках, і Господь може використовувати їх, як Йому завгодно. Чисті віддані також насолоджуються такими розвагами Господа, бо вони прагнуть тільки Його задоволення. Віддані Господа ніколи не обстоюють теорії незалежного індивідуалізму — вони використовують свою індивідуальність для того, щоб виконувати бажання Господа. Така єдність дій відданих і бажань Господа утворює досконалу гармонію Господніх розваг.