18
айджайад дгарма-сутам
авамедгаіс трібгір вібгу
со ’пі кшмм ануджаі ракшан
реме кшам ануврата
айджайат — спонукав провести жертвопринесення; дгарма-сутам — сином Дгарми (Махараджею Юдгіштгірою); авамедгаі — жертвопринесеннями коня; трібгі — трьома; вібгу — Верховний Господь; са — Махараджа Юдгіштгіра; апі — також; кшмм — землю; ануджаі — за допомогою молодших братів; ракшан — захищаючи; реме — насолоджувався; кшам — Крішну, Бога-Особу; ануврата — постійний послідовник.
Верховний Господь спонукав сина Дгарми провести три жертвопринесення коня. Махараджа Юдгіштгіра завжди був вірний послідовник Крішни, Бога-Особи. Спираючись на підтримку молодших братів, він захищав землю і втішався нею.
ПОЯСНЕННЯ: Махараджа Юдгіштгіра був ідеальним монархом на землі, тому що він був віринй послідовник Верховного Господа, Шрі Крішни. У Ведах сказано («Ішопанішада» 1), що Господь є власник усього космічного світопрояву, створеного для того, щоб дати зумовленій душі нагоду відродити свої вічні стосунки з Господом і повернутися додому, до Бога. Весь матеріальний світ влаштований згідно з цією метою і з цим задумом. Якщо хтось іде проти цього задуму, його карають закони природи, що діє за проводом Верховного Господа. Махараджа Юдгіштгіра був посаджений на трон імператора світу, як представник Господа. Цар завжди повинен представляти волю Господа. Досконала монархія вимагає, щоб цар був виразником верховної волі Господа, і Махараджа Юдгіштгіра, згідно з цією вищою засадою, був ідеальний монарх. Виконуючи свої земні обов’язки, і цар, і піддані були щасливі. Отже, за правління Махараджі Юдгіштгіри та його достойних нащадків, як оце Махараджі Парікшіта, всі перебували під належною опікою і насолоджувалися природним життям у повній гармонії з матеріальною природою.