No edit permissions for Ukrainian

17

дехй анйа-деха-віваре джагарґнінсґ-
ві-мӯтра-кӯпа-патіто бга-тапта-деха
іччганн іто вівасіту ґаайан сва-мсн
нірвсйате кпаа-дгір бгаґаван кад ну

дехі  —  втілена душа; анйа-деха  —  іншого тіла; віваре  —  в череві; джагара  —  шлунку; аґнін  —  вогнем; аск  —  крові; ві  —  випорожнень; мӯтра  —  і сечі; кӯпа  —  в колодязі; патіта  —  що впала; бга  —  сильно; тапта  —  обпалювана; деха  —  своє тіло; іччган  —  бажаючи; іта  —  звідси; вівасітум  —  вибратися; ґаайан  —  рахуючи; свамсн  —  свої місяці; нірвсйате  —  буде звільнена; кпаа-дгі  —  особа куцого розуму; бгаґаван  —  Господи; кад  —  коли; ну  —  справді.

Впавши в колодязь з кров’ю, випорожненнями і сечею в череві матері, потерпаючи від жару травлення в материному шлунку і прагнучи вирватися на волю, втілена душа рахує свої місяці і молиться: «Господи, коли я, нещасна душа, звільнюся з цієї в’язниці?»

ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш описує страждання, яких жива істота зазнає в лоні матері. З одного боку зародок обпікає жар травлення, а з другого боку його турбують випорожнення, сеча, кров і слиз. Через сім місяців, повернувши собі свідомість, відчуває жахливість умов свого існування і починає молитися до Господа. Рахуючи місяці, які залишаються йому до виходу на свободу, він не може дочекатися кінця свого ув’язнення. Так звані цивілізовані люди не беруть до уваги жахливі страждання, що супроводжують появу істоти на світ, і, намагаючись задовольнити свої чуття, нерідко намагаються вбити зародок за допомогою аборту чи протизаплідних засобів. Байдужі до страждань, які кожній істоті доводиться зазнавати в утробі, такі люди живуть під покровом матеріалістичних уявлень і нехтують нагодою, яку дає їм людська форма життя.

Дуже важливі в цьому вірші слова кпаа-дг. Дг означає «інтелект», а кпаа означає «скупий». Зумовлене життя    —    це призначення скнар, вбогих на інтелект, тобто людей, які не використовують свій інтелект належним чином. Народившись у людській формі життя, істота має змогу розвинути інтелект, і її обов’язок полягає в тому, щоб використати цей інтелект для звільнення від круговороту народжень і смертей. Той, хто цього не робить, живе, як скнара, людина, яка посідає величезне багатство, але не використовує його і тільки милується ним. Того, хто не використовує людський інтелект для того, щоб вирватися з лабет майі, з круговерті народжень і смертей, вважають за скупця. Протилежність скупості    —    це удра, або великодушність. Брахману називають удра, тому що він використовує людський інтелект для того, щоб пізнати дух. За допомогою свого інтелекту він проповідує людям свідомість Крішни задля їхнього добра, і тому його вважають великодушним.

« Previous Next »