No edit permissions for Ukrainian

24

са в еша тад драш
нпайад дйам екар
мене ’сантам івтмна
супта-актір асупта-дк

са  —  Бог-Особа; в  —  чи; еша  —  ці всі; тад  —  тоді; драш  —  споглядач; на  —  не; апайат  —  бачив; дйам  —  створений космос; ека-р  —  неподільний володар; мене  —  подумав; асантам  —  неіснуючі; іва  —  наче; тмнам  —  довершені прояви; супта  —  непроявлені; акті  —  матеріальна енерґія; асупта  —  проявила; дк  —  внутрішня енерґія.

Господь, неподільний володар усього сущого, був єдиним споглядачем. Космічного прояву в той час не було, і Він відчув Себе незавершеним без Своїх довершених і відокремлених часток. Матеріальна енерґія спала, і була проявлена тільки внутрішня енерґія.

ПОЯСНЕННЯ: Господь    —    це верховний споглядач, тому що тільки від Його погляду матеріальна енерґія приходить у дію і проявляє космос. До творення існував тільки споглядач, а зовнішньої енерґії, на яку Господь кидає погляд, не було. Господь почувся дещо незавершеним, як чоловік почувається самотнім без своєї дружини, якщо вдатись до такого поетичного порівняння. Господь хотів створити проявлений космос, щоб дати ще один шанс зумовленим душам, зануреним у сон забуття. Космічний прояв дає зумовленим душам нагоду повернутися додому, до Бога,    —    в цьому основне його призначення. Господь такий милостивий, що відчуває певну незавершеність, коли цього прояву немає, і тоді починається творення матеріального світу. Хоча світ внутрішньої енерґії був проявлений, інша енерґія, здавалося, спала, і Господь захотів розбудити її, немов чоловік, що хоче розбудити дружину задля взаємної втіхи. Тільки з ласки до зануреної в сон енерґії Господь хоче, щоб вона прокинулася й також насолоджувалася, як інші дружини. Це все Господь влаштовує для того, щоб пробудити зумовлені душі до справжнього життя в духовній свідомості, щоб вони стали так само досконалі, як вічно звільнені душі на Вайкунтгалоках. Господь Сам є сач-чід-ананда-віґраха і тому хоче, щоб усі частки Його численних енерґій прилучилась до блаженства обміну расою. Найвищий стан буття, сповнений досконалого духовного блаженства і вічного життя,    —    це спілкуватися з Господом у Його вічній раса-лілі.

« Previous Next »