41
мрґанті йат те мукга-падма-ніаі
чганда-супараір шайо вівікте
йасйґга-маршода-сарід-варй
пада пада тіртга-пада прапанн
мрґанті — шукають; йат — як; те — Твоє; мукга-падма — лотосове обличчя; ніаі — ті, хто знайшов притулок у такому лотосі; чганда — ведичних гімнів; супараі — крилами; шайа — мудреці; вівікте — у ясному розумі; йасйа — кого; аґга-марша-уда — що дарує свободу від усіх наслідків гріха; саріт — з річок; варй — в найліпшій; падам падам — щокроку; тіртга-пада — чиї лотосові стопи рівні святим місцям; прапанн — що знайшли притулок.
В лотосових стопах Господа зосереджені всі святі місця. Великі мудреці кришталево чистого розуму на крилах Вед линуть до гнізда Твого лотосового обличчя. Деякі з них знову й знову віддаються Твоїм лотосовим стопам, знаходячи притулок в найліпшій з річок [Ґанзі].
ПОЯСНЕННЯ: Парамахамс порівнюють до величних лебедів, які люблять гніздитися серед лотосів. Всі частини Господнього трансцендентного тіла порівнюють до лотосів, тому що в матеріальному світі лотос уособлює найвищу красу. Найпрекрасніше, що є в світі, — це Веда, або «Бгаґавад-ґіта», тому що вони містять знання, яке дає нам Сам Бог-Особа. Парамахамса звиває гніздо на лотосі Господнього обличчя і завжди шукає захисту Його лотосових стіп. Парамахамса досягає Господа на крилах ведичної мудрості. Господь — первісне джерело усього сущого, і тому мудрі люди, збагачені ведичним знанням, шукають у Нього притулку, як птахи, залишивши гніздо, знову шукають його, щоб знайти там відпочинок і спокій. Вся ведична наука призначена вести до пізнання Верховного Господа, як Господь каже у «Бгаґавад-ґіті» (15.15): ведаі ча сарваір ахам ева ведйа. Мудрі, подібні до чистих лебедів люди, намагаються будь-що-будь укритися під захистом Господа і не блукають просторами умоглядних розумувань та безплідного обмірковування численних філософій.
Зі Своєї безмежної милості Господь влаштував так, щоб усім всесвітом протікали води Ґанґи і щоб, омиваючись у її святих водах, кожен міг звільнитися від гріхів, які людина чинить щокроку. У світі тече багато річок, які просто доторком своїх вод пробуджують пам’ять про Бога в людині, що в них омивається. Головна серед цих річок — Ґанґа. В Індії тече п’ять святих рік, але найсвятіша серед них Ґанґа. Ґанґа і «Бгаґавад-ґіта» — це головні джерела трансцендентного щастя для людства. Мудрі люди шукають у них притулку, щоб повернутися додому, до Бога. Навіть Шріпада Шанкарачар’я проголошує, що навіть крихта знання з «Бгаґавад-ґіти» і ковток води з Ґанґи рятують людину від караючої руки Ямараджі.