24
прекш кшіпанта харітопалдре
сандгйбгра-нівер уру-рукма-мӯрдгна
ратнодадграушадгі-сауманасйа
вана-сраджо веу-бгуджґгріпґгре
прекшм — видовище; кшіпантам — затьмарюючи; харіта — зелений; упала — корал; адре — гори; сандгй-абгра-ніве — шат призахіднього неба; уру — великій; рукма — золотій; мӯрдгна — вершині; ратна — самоцвіти; удадгра — водоспади; аушадгі — трави; сауманасйа — краєвиду; вана-сраджа — ґірлянда; веу — вбрання; бгуджа — руки; аґгріпа — дерева; аґгре — ноги.
Сяйво трансцендентного тіла Господа затьмарювало красу коралової гори. Коралова гора, вбрана в шати призахіднього неба, вражає своєю красою, але жовті шати Господа перевершували цю красу. Шолом Господа, всипаний самоцвітами, міг осоромити золотий пік на вершині коралової гори. Водоспади, трави й квіти прикрашають гору, наче ґірлянди, але навіть цей чарівний краєвид зблякнув би перед дивовижним видовищем самоцвітів, перлин та листків туласі, що оздоблювали руки й ноги велетенського тіла Господа.
ПОЯСНЕННЯ: Природні краєвиди, які своєю красою перехоплюють людині подих, — це лише спотворене відображення трансцендентного тіла Господа. Тому того, кого зачарувала Господня врода, більше не приваблює краса матеріальної природи, хоча він і не применшує її величі. У «Бгаґавад-ґіті» (2.59) сказано, що людину, яка привабилась до парам, Всевишнього, більше не приваблює ніщо нижче.