2
рӯпа йад етад авабодга-расодайена
аван-нівтта-тамаса сад-ануґрахйа
дау ґхітам аватра-атаіка-біджа
йан-нбгі-падма-бгаванд ахам вірсам
рӯпам — форма; йат — що; етат — ця; авабодга-раса — з Твоєї внутрішньої енерґії; удайена — з проявом; ават — вічно; нівтта — вільна; тамаса — від матеріального забрудення; сат-ануґрахйа — задля відданих; дау — джерело твірної матеріальної енерґії; ґхітам — прийняв; аватра — втілень; ата-ека-біджам — одна корінна причина сотень; йат — що; нбгі-падма — лотос, який росте з пупа; бгавант — з домівки; ахам — я; вірсам — народжений.
Образ, який я споглядаю, вічно вільний від дотику матеріальної скверни. Цей образ проявлений внутрішньою енерґією, для того щоб дарувати милість відданих. Це втілення — джерело численних інших втілень, і я теж народжуюся на лотосі, що виростає з оселі Твого пупа.
ПОЯСНЕННЯ: Всі три божества — Брахма, Вішну і Махешвара (Шіва), що керують трьома ґунамиматеріальної природи (страстю, добром і невіглаством), — з’являються на світ із Ґарбгодакашаї Вішну, якого тут описує Брахма. З Кшіродакашаї Вішну в різні періоди існування проявленого космосу з’являється багато інших втілень Вішну. Господь поширює Себе в Них тільки задля того, щоб дарувати трансцендентне щастя Своїм чистим відданим. Втілення Вішну, які приходять за різних часів та епох, ніколи не можна рівняти до зумовлених душ. Вішну-таттви не можна рівняти до таких божеств, як Брахма і Шіва, бо вони належать до різних категорій. Того, хто ставить їх на один рівень, вважають за пашанді, тобто за безбожника.
Слово тамаса у цьому вірші стосується до матеріальної природи. Духовна природа існує цілковито відокремлено від тамасу. Тому духовну природу називають авабодга-раса або авародга-раса. Авародга означає «те, що цілковито усуває». У царстві Трансцендентності відсутня будь-яка можливість дотику матерії.
Брахма — це перша жива істота, і тому він пояснює, що народився на лотосі, який росте із живота Ґарбгодакашаї Вішну.