3
нта пара парама йад бгавата сварӯпам
нанда-мтрам авікалпам авіддга-варча
паймі віва-сджам екам авівам тман
бгӯтендрійтмака-мадас та упріто ’смі
на — не; ата парам — потім; парама — о Всевишній; йат — те, що; бгавата — Твоєї Господньої Милості; сварӯпам — вічна форма; нанда-мтрам — безособистісне сяйво Брахмана; авікалпам — незмінна; авіддга-варча — неослабної могутності; паймі — бачу; віва-сджам — творець космічного прояву; екам — єдиний і недвоїстий; авівам — проте відмінний від матерії; тман — Верховна Причино; бгӯта — тіло; індрійа — чуття; тмака — з таким ототожненням; мада — гординя; те — Тобі; упріта — відданий; асмі — я є.
О Господи, я не бачу ніякої іншої форми, яка була б вищою за цю Твою форму вічного блаженства і знання. У Твоєму безособистісному сяйві Брахмана, що заповнює духовне небо, ніколи не буває змін, а Твоя внутрішня енерґія ніколи не втрачає своєї могутності. Я віддаюся Тобі, бо, хоча я й горджуся своїм матеріальним тілом та чуттями, справжня причина космічного прояву — це Твоя Господня Милість. Однак, незважаючи на це, Ти вільний від дотику матерії.
ПОЯСНЕННЯ: У «Бгаґавад-ґіті» (18.55) сказано: бгактй мм абгіджнті йвн йа чсмі таттвата — пізнати Верховного Бога-Особу можна тільки до якоїсь міри і тільки відданим служінням Йому. Господь Брахма усвідомив, що Верховний Господь Крішна має безліч вічних форм, сповнених блаженства і знання. Він описав ці поширення Верховного Господа, Ґовінди, у своїй «Брахма-самхіті» (5.33):
адваітам ачйутам андім ананта-рӯпам
дйа пура-пуруша нава-йаувана ча
ведешу дурлабгам адурлабгам тма-бгактау
ґовіндам ді-пуруша там аха бгаджмі
«Я поклоняюся Ґовінді, первинному Господу, недвоїстому і несхибному. Він поширює Себе в численні форми, але Він первісна причина всіх причин. Хоча Він найстарший з усіх істот, Він вічно юний і непідвладний старості. Верховного Бога-Особу неможливо пізнати теоретичним вивченням Вед — щоб зрозуміти Господа, треба звернутися по допомогу до Його відданого».
Існує тільки один спосіб пізнати Господа таким, який Він є, — віддано служити Йому. Для цього треба звернутися до Його відданого, що завжди носить Господа у серці. Досягнувши досконалості у відданому служіні, людина усвідомлює, що безособистісне брахмаджйоті — це лише частковий прояв Верховного Бога-Особи, Господа Крішни, а три поширення-пуруші в матеріальному творінні — це лише Його довершені частки. У духовному небі брахмаджйоті немає зміни калп (епох), а світи Вайкунтги не проходять через етапи творення і розвитку. Час там не має ніякого впливу. Промені трансцендентного тіла Господа, безмежне брахмаджйоті, не зазнають ніякого впливу матеріальної енерґії. Що ж стосується матеріального світу, то його первинний творець — також Господь. Він породжує на світ Брахму, і той стає вторинним творцем, отримуючи свою могутність від Господа.