4
тад в іда бгувана-маґала маґалйа
дгйне сма но даріта та упсакнм
тасмаі намо бгаґавате ’нувідгема тубгйа
йо ’ндто нарака-бгґбгір асат-прасаґаі
тат — Верховний Бог-Особа, Шрі Крішна; в — чи; ідам — ось ця форма; бгувана-маґала — о Ти, що даруєш благо всім усесвітам; маґалйа — задля повного процвітання; дгйне — в медитації; сма — як було; на — нам; дарітам — проявив; те — Твоїх; упсакнм — відданих; тасмаі — Йому; нама — шанобливі поклони; бгаґавате — Богові-Особі; анувідгема — виконую; тубгйам — Тебе; йа — що; андта — нехтуваний; нарака-бгґбгі — тими, кому судилося піти до пекла; асат-прасаґаі — матеріальними предметами.
Ця Твоя форма, як і всі інші трансцендентні форми, в які поширює Себе Верховний Бог-Особа, Шрі Крішна, дарує благо всім усесвітам. Ти явив мені цей вічний особистісний образ, на який медитують Твої віддані, і я шанобливо схиляюся перед Тобою. Тільки ті, кому судилося піти до пекла, не шанують цей образ, тому що їх поглинають думки про матеріальні речі.
ПОЯСНЕННЯ: Якщо розглянути різницю між особистісним і безособистісним аспектами Верховної Абсолютної Істини, то стає зрозумілим, що особистісні форми, які Господь проявляє у Своїх довершених поширеннях, дарують благо усім всесвітам. Особистісному образу Господа поклоняються також і в медитації на Параматму, Наддушу. Натомість безособистісне сяйво брахмаджйоті ніколи не становить об’єкт поклоніння. Ті, хто медитує на безособистісний аспект Господа чи якось інакше проявляє свою прив’язаність до цього аспекту, — це паломники до пекла. Адже в «Бгаґавад-ґіті» (12.5) сказано, що імперсоналісти більше прив’язані до беззмістовний суперечок, ніж до дійсності, і тому просто марнують свій час на матеріалістичні умоглядні розумування. З огляду на це Брахма тут засуджує товариство імперсоналістів.
Всі довершені поширення Бога-Особи наділені однаковою могутністю, що підтверджує «Брахма-самхіта» (5.46):
діпрчір ева хі дантарам абгйупетйа
діпйате вівта-хету-самна-дгарм
йас тдґ ева хі ча вішутай вібгті
ґовіндам ді-пуруша там аха бгаджмі
Господь поширює Свої форми одну за одною так само, як вогонь, від якого одне за одним запалюють інші багаття. Хоча первісне полум’я, тобто Шрі Крішну, визнають за Верховну Особу, Ґовінду, всі інші поширення, як оце Рама, Нрісімха чи Вараха, мають таку саму могутність, як і первинний Господь. Всі ці похідні форми трансцендентні. На самому початку «Шрімад-Бгаґаватам» з’ясовує, що Верховна Істина вічно чиста і вільна від скверни матерії. У трансцендентному царстві Господа немає ніякої облуди, ні в словах, ні в діях. Всі Господні форми трансцендентні і тотожні між собою. Образ, який Господь являє Своєму відданому, не має нічого спільного з матерією, навіть якщо сам відданий ще має матеріальні бажання. Такий образ вільний від впливу матеріальної енерґії, всупереч безглуздим уявленням імперсоналістів. Імперсоналісти, які вважають трансцендентні форми Господа породженням матеріального світу, безсумнівно, прокладають собі шлях у пекло.