5

ПОЯСНЕННЯ: Сваямбгува Ману зрадів, побачивши, що його дочка Акуті народила і хлопчика, і дівчинку. Він боявся, що в неї народиться тільки один син і що Ручі засмутиться, коли він забере її сина. Отож, почувши, що разом з хлопчиком у неї народилася також дівчинка, він дуже зрадів. Ручі, дотримуючи свого слова, віддав хлопчика Сваямбгуві Ману, а дочку, яку назвали Дакшіною, залишив собі. Одне з імен Господа Вішну    —    це Яґ’я, тому що Він повелитель Вед. Ім’я Яґ’я походить від слів йаджуш паті, що означає «Господь усіх жертвопринесень». В «Яджур Веді» описано ритуалів, пов’язаних з різними жертвопринесеннями, яґ’ями, але всі яґ’ї призначені для задоволення Верховного Господа, Вішну. Тому в «Бгаґавад-ґіті» (3.9) сказано: йаджртт кармаа    —    людина повинна працювати, але всі визначені їй обов’язки вона повинна виконувати тільки задля Яґ’ї, чи Вішну. Якщо людина діє не для задоволення Верховного Бога-Особи, чи якщо вона не виконує відданого служіння, всі її дії будуть причиною тих чи інших наслідків. Не важить, чи ці наслідки будуть хороші чи погані. Якщо наша діяльність не підпорядкована бажанням Верховного Господа, тобто якщо ми не діємо у свідомості Крішни, ми будемо відповідати за всі свої дії. Будь-яка дія спричинюється до певних наслідків, але дії, присвячені Яґ’ї, не призводить ні до яких наслідків. Той, хто діє задля задоволення Яґ’ї, Верховного Бога-Особи, не заплутується в путах матеріальної зумовленості. У Ведах, а також у «Бгаґавад-ґіті», сказано, що всі ведичні ритуали і самі Веди покликані допомогти людині пізнати Верховного Бога-Особу, Крішну. Людина повинна завжди намагатися діяти у свідомості Крішни, і це звільнить її від наслідків, що приходять за будь-якими матеріальними діями.