No edit permissions for Ukrainian

34

тс тн кмн харір дадйд
йн йн кмайате джана
рдгіто йатгаіваіша
татг пус пгалодайа

тн тн  —  ті; кмн  —  об’єкти бажань; харі  —  Господь; дадйт  —  дарує; йн йн  —  які; кмайате  —  бажає; джана  —  людина; рдгіта  —  вшанований; йатг  —  як; ева  —  певно; еша  —  Господь; татг  —  так само; пусм  —  людей; пгала-удайа  —  плоди.

Коли людина приносить жертви [згідно з засадами діяльності карма-канда], Господь неодміно виконує її бажання, з яким вона поклоняється Йому.

ПОЯСНЕННЯ: У «Бгаґавад-ґіті» Господь каже, що Він дарує тим, хто поклоняються йому, благословення, яких вони бажають. Верховний Бог-Особа дає всім живим істотам, зумовленим матеріальною природою, повну свободу дій. Але Своєму відданому Він каже, що, замість цілий день працювати, відданому ліпше віддатися Господу, а Він подбає про Свого відданого. Цим відданий відрізняється від корисливого трудівника. Корисливий трудівник насолоджується лише плодами своєї праці, а відданий, діючи за проводом Верховного Господа, проґресує у відданому служіння, прагнучи досягнути найвищої мети життя    —    повернутися додому, до Бога. Варто звернути на вжите в цьому вірші слово кмн, що означає «бажання чуттєвої насолоди». Відданий вільний від усіх кмн. Він    —    ан’ябгілашіта-шун’я, тобто завжди вільний від бажань задовольняти чуття. Його єдина мета полягає в тому, щоб задовольняти чуття Господа. В цьмоу полягає різниця між відданим і кармі.

« Previous Next »