37
са віпрнумато рдж
ґхітвджалінауданам
аваґгрйа муд йукта
прдт патнй удра-дгі
са — він; віпра — брахманів; анумата — отримавши дозвіл; рдж — цар; ґхітв — взявши; аджалін — в складені долоні; оданам — зварений в молоці рис; аваґгрйа — понюхавши; муд — з великою радістю; йукта — наділений; прдт — дарував; патнйаі — дружині; удра-дгі — великодушний.
Великодушний цар з дозволу жерців взяв цю страву в складені долоні і, понюхавши її сам, дав частку своїй дружині.
ПОЯСНЕННЯ: Варто відзначати вжиті тут слова удра-дгі. Дружина царя, Сунітга, не заслугувала такого благословення, але цар був такий великодушний, що, не вагаючись, віддав дружині зварений в молоці рис, прасад, отриманий від яґ’я-пуруші. Звичайно, все відбувається згідно з задумом Верховного Бога-Особи. Як пояснюють подальші вірші, вчинок царя не віщував йому нічого хорошого. Цар був дуже великодушний, і тому Верховний Бог-Особа, щоб поглибити цареву відреченість від матеріального світу, вирішив, що в цариці народиться лихий син і цар через це покине дім. Як сказано вище, Господь Вішну виконує бажання кармі так, як вони того хочуть, але бажання відданих Господь виконує по-інакшому, влаштовуючи все так, щоб відданий поступово прийшов до Нього. Це підтверджує «Бгаґавад-ґіта» (дадмі буддгі-йоґа та йена мм упайнті те). Господь дає відданому змогу підніматися в духовному житті дедалі вище, щоб врешті-решт повернутися додому, до Бога.