24
махад-ґун тмані картум іа
ка ствакаі ствайате ’сато ’пі
те ’сйбгавішйанн іті віпралабдго
джанвахса куматір на веда
махат — піднесені; ґун — якості; тмані — в собі; картум — проявити; іа — здатинй; ка — хто; ствакаі — послідовниками; ствайате — спонукає до похвали; асата — що не існують; апі — хоча; те — вони; асйа — його; абгавішйан — могли бути; іті — так; віпралабдга — обдурені; джана — людей; авахсам — образа; куматі — дурень; на — не; веда — знає.
Хіба може мудра людина, здатна розвинути в собі піднесені якості, дозволяти своїм послідовникам, щоб вони прославляли її так, ніби вони вже посідає ці якості? Хвалити когось, кажучи, що він, якби отримав освіту, міг би стати великим вченим, — не що інше, як обман. Дурень, який приймає таку хвалу, не розуміє, що такі слова просто ображають його.
ПОЯСНЕННЯ: Прітгу Махараджа був втілення Верховного Бога-Особи, що вже засвідчили Господь Брахма та інші півбоги, принісши царю численні небесні дари. Однак, щойно пройшовши церемонію коронації, він ще не міг проявити свої божественні якості на ділі. Тому він не хотів приймати хвалу співців. Так званим втіленням Бога варто повчитися царя Прітгу. Демонам, що не мають ніяких божественних якостей, не слід приймати від своїх послідовників незаслужену хвалу.