17
мт-бгакті пара-стрішу
патнйм ардга івтмана
праджсу пітват сніґдга
кікаро брахма-вдінм
мт-бгакті — шануючи, як свою матір; пара-стрішу — чужих жінок; патнйм — до своєї дружини; ардга — половина; іва — як; тмана — власного тіла; праджсу — до підданих; піт-ват — як батько; сніґдга — лагідний; кікара — слуга; брахма-вдінм — відданих, які проповідують Господню славу.
Інших жінок він шануватиме, як свою матір, а до своєї дружини він буде ставитися так, ніби вона половина його тіла. До своїх підданих він буде лагідний, як батько, а себе він буде вважати за найпокірнішого слугу відданих, які завжди проповідують Господню славу.
ПОЯСНЕННЯ: Вихована й наділена знання людина ставиться до всіх жінок, крім власної дружини, як до матері, на чужу власність дивиться як на сміття, яке лежить на вулиці, і поводиться зі всіма так, як він поводився б з самим собою. Як каже Чанак’я Пандіт, з цього знати наділену знанням людину. Освіта повинна бути націлена на виховання таких людей. Освіта не зводиться до отримання дипломів та наукових ступенів. Отримане знання треба втілити у власному житті. Все життя царя Прітгу свідчило про його глибоке знання. Хоча він був цар, він вважав себе за слугу Господніх відданих. За ведичним етикетом, якщо до царського палацу приходив відданий, той відразу ж пропонував йому сісти на власний трон. Дуже важливим у цьому вірші є слово брахма-вдінм. Брахма-вді — це віддані Господа. Брахман, Параматма і Бгаґаван — це різні назви Верховного Брахмана, а Верховний Брахман — це Господь Крішна. Про це каже в «Бгаґавад-ґіті» (10.12) Арджуна (пара брахма пара дгма). Отже, слово брахма-вдінм вказує на відданих Господа. Держава повинна завжди служити відданим Господа, а ідеальний уряд повинен керуватися у своїх діях настановами відданого. Цар Прітгу діяв за цим принципом, і тому здобув велику славу.