18
спанта пдайо прем
врііта свена карма
ата-крату парішваджйа
відвеша вісасарджа ха
спантам — доторкаючись; пдайо — до стіп; прем — в екстазі; вріітам — засоромлений; свена — своїми; карма — діями; ата-кратум — цар Індра; парішваджйа — обіймаючи; відвешам — заздрість; вісасарджа — відкинув; ха — звичайно.
Цар Індра, що стояв поряд, засоромився своїх вчинків і кинувся долі, щоб доторкнутися до лотосових стіп царя Прітгу. Але Прітгу Махараджа в великому екстазі обійняв Індру і забув про свої ворожі почуття, викликані крадіжкою жертовного коня.
ПОЯСНЕННЯ: Відомо чимало випадків, коли хтось ображав лотосові стопи вайшнави, а потім розкаювався. Тут ми теж бачимо, що цар райських планет, Індра, хоча його влада й могутність давали йому змогу супроводжувати Господа Вішну, відчув себе великим грішником, вкравши жертовного коня Махараджі Прітгу. Верховний Бог-Особа ніколи не прощає тому, хто образив лотосові стопи вайшнави. Це підтверджує багато прикладів. Коли Дурваса Муні, великий мудрець і йоґ-містик, образив Амбарішу Махараджу, Дурвасі теж довелося падати до лотосових стіп Амбаріші Махараджі.
Індра вирішив упасти в лотосові стопи царю Прітгу, але цар-вайшнава був такий великодушний, що не хотів допустити цього. Цар Прітгу відразу ж підхопив Індру й обійняв його. Таким чином вони обидва забули про минулі події. І цар Індра, і Махараджа Прітгу обидва відчували взаємний гнів і ворожість, але вони обидва були вайшнави, слуги Господа Вішну, і тому мусили усунути причину непорозуміння. Це чудовий приклад співпраці між вайшнавами. Однак нині люди не є вайшнавами і тому постійно ворогують між собою й гинуть, не досягнувши мети людського життя. Отож нині існує велика потреба поширювати рух свідомості Крішни в усьому світі, щоб люди, незважаючи на гнів і взаємну злобу, яку вони іноді відчувають, могли завдяки своїй свідомості Крішни без зайвих труднощів покласти край боротьбі, суперництву і ворожнечі.