25
тат прадж бгарт-піртга
свртгам евнасӯйава
курутдгокшаджа-дгійас
тархі ме ’нуґраха кта
тат — тому; прадж — мої дорогі піддані; бгарт — господаря; піа-артгам — щоб облагодіяти після смерті; сва-артгам — задля власних інтересів; ева — певно; анасӯйава — без заздрості; курута — виконуйте; адгокшаджа — про Верховного Бога-Особу; дгійа — думки; тархі — тоді; ме — мені; ануґраха — милість; кта — зроблена.
Прітгу Махараджа вів далі: Отож, мої любі піддані, щоб подбати про долю свого царя після його смерті, ви повинні належним чином виконувати свої обов’язки, відповідно до своєї варни та ашраму, і в своєму серці завжди думати про Верховного Бога-Особу. Діючи таким чином, ви отримаєте благо самі і поліпшите посмертну долю свого царя.
ПОЯСНЕННЯ: Найважливішими в цьому вірші є слова адгокшаджа-дгійа, як означають «свідомість Крішни». І цар, і піддані повинні розвивати свідомість Крішни, бо інакше всі вони прирікають себе на народження в нижчих видах життя після смерті. Відповідальний уряд повинен для загального добра наполегливо поширювати свідомість Крішни. Без свідомості Крішни ні уряд, ні піддані не можуть виконувати свої обов’язки. Тому Прітгу Махараджа прямо прохає своїх підданих діяти у свідомості Крішни. Він дуже прагнув навчити їх, як треба розвивати свідомість Крішни. Суть свідомості Крішни пояснено в «Бгаґавад-ґіті» (9.27):
йат кароші йад ансі
йадж джухоші дадсі йат
йат тапасйасі каунтейа
тат курушва мад-арпаам
«Хоч би що ти робив, хоч би що їв, хоч би що офірував і віддавав, а також хоч би які аскези виконував, — це все треба робити у свідомості Крішни, тобто для задоволення Верховного Бога-Особи». Якщо всі громадяни країни, включно з урядовцями, знатимуть науку духовного життя, їм вдасться уникнути всіляких страждань, якими всіх карають суворі закони матеріальної природи.