49
ахо вайа хй адйа павітра-кірте
твайаіва нтгена мукунда-нтг
йа уттамалокатамасйа вішор
брахмайа-девасйа катг вйанакті
ахо — о, яке щастя; вайам — ми; хі — певно; адйа — сьогодні; павітра-кірте — о найчистіший; твай — тобою; ева — певно; нтгена — Господом; мукунда — Верховний Бог-Особа; нтг — підпорядкований Всевишньому; йе — той,хто; уттама-лока-тамасйа — Верховного Бога-Особи, якого прославляють найпекраснішими віршами; вішо — Вішну; брахмайа-девасйа — Божества брахманів; катгм — слова; вйанакті — виголосив.
Зібрання далі сказало: Дорогий царю Прітгу, твоє добре ім’я освячене найбільшою чистотою, тому що ти поширюєш славу найславетнішого з славетних, Верховного Бога-Особи, Господа брахманів. Нам пощастило мати такого володаря, як ти, і тому ми вважаємо, що ми живемо під опікою Самого Господа.
ПОЯСНЕННЯ: Піддані кажуть, що, живучи під захистом Махараджі Прітгу, вони перебувають під безпосереднім захистом Верховного Бога-Особи. Таке розуміння становить основу соціальної стабільності в матеріальному світі. У Ведах сказано, що всіх живих істот очолює і підтримує Верховний Бог-Особа, тому цар чи голова уряду повинен бути представником Верховної Особи. Тоді він гідний такої самої шани, яку віддають Господу. Як цар чи правитель може стати представником Верховного Бога-Особи, теж зазначено в цьому вірші. Тут сказано, що Прітгу Махараджа був гідним представником Господа, бо він проповідував славу і велич Верховного Бога-Особи, Вішну. Жити під владою такого царя чи правителя — це досконале становище людини. Найперший обов’язок такого царя чи керівника полягає в тому, щоб підтримувати в своїй державі брахманічну культуру і піклуватися про корів.