No edit permissions for Ukrainian

43

нішпдіта ча кртснйена
бгаґавадбгір ґглубгі
сдгӯччгіша хі ме сарвам
тман саха кі даде

нішпдіта ча  —  також належно виконаний наказ; кртснйена  —  повністю; бгаґавадбгі  —  представниками Верховного Бога-Особи; ґглубгі  —  найбільш милосердними; сдгу-уччгішам  —  рештки їжі святих осіб; хі  —  певно; ме  —  мої; сарвам  —  усе; тман  —  душа і серце; саха  —  разом; кім  —  що; даде  —  дам.

Дорогий брахмано, ти належно виконав Господній наказ, тому що ти такий самий милосердний, як і Сам Господь. Мій обов’язок    —    подарувати вам щось, але всі мої статки    —    це рештки їжі великих святих. Що мені вам дати?

ПОЯСНЕННЯ: У цьому вірші треба насамперед звернути увагу на слово сдгӯччгішам. Прітгу Махараджа отримав своє царство від Бгріґу та інших великих святих, немов рештки їхньої трапези. Після смерті царя Вени, світ залишився без гідного правителя. Людство струшувало стільки нещасть, що великі святі на чолі з Бгріґу створили тіло царя Прітгу з тіла його мертвого батька, царя Вени. Цар Прітгу отримав царство з милості великих святих і тому не хотів розділяти його між святими Кумарами. Коли батько їсть, він може пригостити сина рештками своєї їжі, але давати батькові знову його власні недоїдки не годиться. Прітгу Махараджа перебував у схожому становищі: всі його статки були недоїдками, і тому вінне міг запропонувати їх Кумарам. Однак непрямо він підніс усі свої статки в дар Кумарам, і вони могли розпоряджатися ними, як бажали. Це пояснює наступний вірш.

« Previous Next »