19
арчір нма мах-рджі
тат-патнй ануґат ванам
сукумрй атад-арх ча
йат-падбгй спарана бгува
арчі нма — на ім’я Арчі; мах-рджі — цариця; тат-патні — дружина Махараджі Прітгу; ануґат — пішовши за чоловіком; ванам — в ліс; су-кумрі — з дуже тендітним тілом; а-тат-арх — не заслуговуючи цього; ча — також; йат-падбгйм — доторком чиїх стіп; спаранам — торкаючи; бгува — землю.
Цариця, дружина Прітгу Махараджі, яку звали Арчі, пішла в ліс за своїм чоловіком. Бувши царицею, вона мала дуже тендітне тіло. Хоча вона не заслуговувала лісового життя, вона доброхіть доторкнулася своїми лотосовими стопами до землі.
ПОЯСНЕННЯ: Дружина Прітгу Махараджі була царицею і дочкою царя, тому вона ніколи до того не ходила по землі. Цариці взагалі не виходили з палацу, а тим більше не ходили в ліс і не знали труднощів лісового життя. Ведична культура знає сотні таких прикладів відреченості цариць і їхньої вірності чоловікові. Богиня щастя, мати Сіта, пішла в ліс за своїм чоловіком, Рамачандрою. Господь Рамачандра пішов у ліс, корячись наказові батька, Махараджі Дашаратги, але мати Сіта зовсім не мусила йти в ліс. Однак вона самохіть пішла за чоловіком. Ґандгарі, дружина Дгрітараштри, також пішла у ліс за своїм чоловіком. Дружини таких великих осіб, як Прітгу, Господь Рамачандра чи Дгрітараштра, являли собою ідеал жіночої вірності і цноти. Такі цариці також вчили людський загал, показуючи, що таке жіноча цнота і вірність чоловікові на всіх стадіях життя. Коли її чоловік сидить на царському троні, вона сидить поряд як цариця, а коли він іде в ліс, вона йде за ним, хоча в лісі їй доведеться зазнавати численних труднощів. Тому тут сказано (атад-артг), що, незважаючи на своє небажання доторкатися стопами до землі, вона погодилася на всі труднощі й пішла в ліс за чоловіком.