No edit permissions for Ukrainian

7

тітікшур йата-вґ днта
ӯрдгва-рет джітніла
рірдгайішу кшам
ачарат тапа уттамам

тітікшу  —  терпляче зносячи; йата  —  приборкуючи; вк  —  слова; днта  —  приборкуючи чуття; ӯрдгва-рет  —  не втрачаючи сім’я; джіта-аніла  —  пануючи над рухом життєвого повітря; рірдгайішу  —  просто прагнучи; кшам  —  Господа Крішну; ачарат  —  практикував; тапа  —  аскези; уттамам  —  найліпші.

Махараджа Прітгу виконував усі ці суворі аскези для того, щоб приборкати мову та чуття, не втрачати сім’я і панувати над рухом життєвого повітря у своєму тілі. Він робив це все для задоволення Крішни, і іншої мети в нього не було.

ПОЯСНЕННЯ: За Калі-юґи рекомендують тільки цей метод духовного розвитку:

харер нма харер нма
харер нмаіва кевалам
калау нстй ева нстй ева
нстй ева ґатір анйатг

(«Бріхан-нарадія Пурана»)

«За цієї епохи чвар та лицемірства єдиний спосіб звільнитися    —    це оспівувати святі імена Господа. Немає іншого шляху, немає іншого шляху, немає іншого шляху». Щоб завоювати прихильність Крішни, Верховного Бога-Особи, треба постійно, цілодобово повторювати Його святі імена. Нещасні люди, які не можуть прийняти цей метод, воліють практикувати якусь форму псевдомедитації, навіть не вдаючись ні до яких аскез. Однак треба або практикувати описані вище суворі аскези, щоб очиститися від матеріальної скверни, або стати на шлях відданого служіння, яке дає змогу здобути милість Верховного Господа, Крішни. Людина, яка розвиває свідомість Крішни, посідає найбільш гострий інтелект, бо за Калі-юґи неможливо практикувати суворі аскези. Єдине, що ми повинні робити,    —    це йти стопами великих осіб, як оце Господь Чайтан’я Махапрабгу. У своїй «Шікшаштаці» Господь Чайтан’я Махапрабгу пише: пара віджайате рі кша-сакіртанам    —    хвала, хвала святим іменам Господа Крішни, які відразу очищують серце людини і приводять її до звільнення (бгава-махдвґні-нірвпанам). Якщо справжня мета йоґи полягає в тому, щоб задовольнити Господа Крішну, то для цього цілком досить простих методів бгакті-йоґи, рекомендованих для цієї епохи. Однак людина повинна постійно присвячувати себе служінню Господу.

Хоча Прітгу Махараджа практикував аскези задовго до появи Господа Крішни на цій планеті, він ставив перед собою мету задовольнити Крішну. Є чимало дурнів, які проголошують, що Крішні почали поклонятися лише п’ять тисяч років тому, після того, як Господь Крішна з’явився на світ в Індії, але це не так. Прітгу Махараджа поклонявся Крішні мільйони років тому, адже Прітгу був нащадком роду Махараджі Дгруви, який правив протягом тридцяти шести тисяч років під час Сат’я-юґи. Дгрува Махараджа міг правити протягом тридцяти шести тисяч років тільки за тої умови, що його життя тривало сто тисяч років. Отже, Крішні поклонялися від створення всесвіту: спочатку за Сат’я-юґи, тоді за Трета-юґи, Двапара-юґи, і поклоняються далі й тепер, за Калі-юґи. Як сказано в «Бгаґавад-ґіті», Крішна з’являється не лише в цю добу Брахминого життя    —    Він приходить щодоби. Крішні почали поклонятися ще до того, як Він з’явився на цій планеті п’ять тисяч років тому. Думати інакше означає дотримуватися безглуздої теорії, яка не знаходить підтвердження ніде в ведичних писаннях.

Також велике значення в цьому вірші мають слова рірдгайішу кшам ачарат тапа уттамам. Махараджа Прітгу накладав на себе суворі аскези з єдиним наміром задовольнити Крішну. Крішна такий милостивий, що з’являється в трансцендентних звуках Свого святого імені, особливо даруючи ласку людям цієї епохи. Як сказано у «Нарада-панчаратрі», рдгіто йаді харіс тапас тата кім    —    якщо людина поклоняється Крішні і ставить собі за мету прийти до Нього, їй не потрібно практикувати суворі тапас’ї, тому що вона вже досягнула свого призначення. Якщо ж після всіє тапас’ї людина так і не досягла Крішни, всі її аскези марні. Тапас’я, яка не приводить до Крішни,    —    це просто марний труд. рама ева хі кевалам (Бгаґ. 1.2.8). Тому нас не повинна пригнічувати наша нездатність жити в лісі і практикувати суворі аскези. Наше життя таке коротке, що ми повинні строго дотримуватися засад, які визначають вайшнавські ачар’ї, і розвивати свідомість Крішни, більше ні про що не турбуючись. Для відчає немає жодних підстав. Нароттама даса Тгакура радить: нанде бала харі, бгаджа вндвана, рі-ґуру-ваішава-паде маджій мана    —    живучи трансцендентним і сповненим блаженства життям, оспівуйте мантру Харе Крішна, приїздіть до святого Вріндавани і поклоняйтеся йому і завжди служіть Господу, духовному чителі та вайшнавам. Отже, рух свідомості Крішни дуже легкий і безпечний. Нам треба лише виконувати накази Господа і повністю присвячувати себе Йому. Ми повинні просто виконувати вказівки духовного вчителя, проповідувати свідомість Крішни і йти стопами вайшнавів. Духовний вчитель уособлює для нас і Господа Крішну, і вайшнавів. Тому, якщо ми будемо виконувати настанови духовного вчителя і повторювати Харе Крішна, все буде гаразд.

« Previous Next »