8

ПОЯСНЕННЯ: В цьому вірші треба звернути увагу на слово прймаі. Загалом хатга-йоґи та аштанґа-йоґи практикують пранаяму, але часто не знають її призначення. Призначення пранаями, чи містичної йоґи, полягає в тому, щоб відірвати розум і чуття від корисливої діяльності. Так звані йоґи в західних країнах не мають про це жодного уявлення. Мета пранаями полягає не в тому, щоб зробити тіло міцним і придатним до тяжкої праці. Мета практики йоґи    —    це поклоніння Крішні. У попередньому вірші зазначено, що всі свої аскези, вправи пранаями та практики містичної йоґи Прітгу Махараджа виконував тільки для задоволення Крішни. Отже, Прітгу Махараджа показує ідеальний приклад і для йоґів також. Все, що він робив, він робив для задоволення Верховного Бога-Особи, Крішни.

Розум людей, прив’язаних до корисливої діяльності, завжди засмічений нечистими бажаннями. Корисливі дії свідчать про наше нечисте бажання панувати над матеріальної природою. Доки істота піддається нечистим бажанням, їй доведеться одне за одним приймати матеріальні тіла. Так звані йоґи, не знаючи істинної мети йоґи, практикують її для того, щоб підтримати своє тіло в хорошій формі. Вони присвячують себе корисливій діяльності і тому залишаються рабами матеріальних бажань, які примушують їх знову народжуватися в іншому тілі. Вони не усвідомлюють того, що найвища мета життя полягає в тому, щоб прийти до Крішни. Щоб врятувати таких йоґів від блукання різними видами життя, шастри попереджають, що за цієї епохи така практика йоґи являє собою просто марнування часу. Єдиний спосіб досягнути досконалості за цієї епохи    —    це повторення маха-мантри Харе Крішна.

Цар Прітгу жив за Сат’я-юґи. Сучасні люди, пропащі душі, нездатні до жодної практики, неправильно розуміють суть йоґи, яку він практикував. Тому шастри проголошують: калау нстй ева нстй ева нстй ева ґатір анйатг. Отже, якщо кармі, ґ’яні та йоґи не піднімуться на рівень відданого служіння Господу Крішні, їхні так звані аскези і практика йоґи не матимуть ніякого сенсу. Нрдгіта    —    якщо людина не поклоняється Харі, Верховному Богові-Особі, вся її практика медитативної йоґи, карма-йоґи чи розвиток філософського знання безглузді. Що ж до пранаями, то оспівування святих імен Господа і екстатичний танець також зараховують до пранаями. В одному з попередніх віршів Санат-кумара радив Махараджі Прітгу бути постійно зануреним у служіння Верховному Господу, Всудеві:

Тільки поклоняючись Всудеві можна звільнитися від прагнення до корисливої діяльності. Не поклоняючись Всудеві, ні йоґи, ні ґ’яні не можуть звільнитися від таких бажань.

Вправи пранаями, про які згадано в цьому вірші, не повинні спиратися ні на які матеріальні бажання. Їхня справжня мета полягає в тому, щоб зміцнити розум та чуття для відданого служіння. Нині цю саму силу і рішучість можна легко здобути просто повторюючи святі імена: Харе Крішна, Харе Крішна, Крішна Крішна, Харе Харе    /    Харе Рама, Харе Рама, Рама Рама, Харе Харе.