14
пітрдіш прадж-сарґе
тапасе ’равам віан
даа-варша-сахасрі
тапасрчас тапас-патім
пітр — від батька; діш — отримавши наказ; прадж-сарґе — задля зачаття дітей; тапасе — в аскезу; аравам — в океан; віан — увійшли; даа-варша — десять років; сахасрі — тисячу; тапас — своєю аскезою; рчан — поклонялися; тапа — аскези; патім — повелителю.
Коли батько Прачетів наказав їм одружитися й привести на світ дітей, вони всі увійшли в океан і протягом десяти тисяч років виконували аскези. Таким чином вони поклонялися повелителю всіх аскез, Верховному Богові-Особі.
ПОЯСНЕННЯ: Іноді великі мудреці та аскети йдуть у Гімалаї, що усамітнитися в горах і сховатися від світської метушні. Однак Прачети, сини Прачінабархі, увійшли в глибини океану, усамітнившись там задля того, щоб виконувати аскези. Як видно з того, що вони виконували аскези протягом десяти тисяч років, ця історія відбувалася за Сат’я-юґи, коли люди звичайно жили по сто тисяч років. Також варто відзначити, що своєю аскезою вони поклонялися володарю всіх аскез, Шрі Крішні, Верховному Богові-Особі. Якщо хтось хоче досягнути своїми аскезами найвищої мети, йому треба здобути милість Верховного Бога-Особи. Якщо людина здобула милість Верховного Господа, це означає, що вона вже виконала всі молживі аскези і досягнула досконалості, до якої вони приводять. Натомість, якщо людина не досягає досконалості у відданому служінні, всі її аскези та покути марні, бо без милості Верховного Господа неможливо отримати найвищого результату такої діяльності. Як сказано в «Бгаґавад-ґіті» (5.29), Господь Шрі Крішна — це володар усіх аскез та жертвопринесень (бгоктра йаджа-тапас сарва-лока-махеварам). Отже плоди аскез дає Господь Крішна.
У «Шрімад-Бгаґаватам» (3.33.7) сказано:
ахо бата ва-пачо ’то ґарійн
йадж-джіхвґре вартате нма тубгйам
тепус тапас те джухуву саснур рй
брахмнӯчур нма ґанті йе те
Навіть людина, яка народилася в родині чандалів, тобто отримала найнижче народження, яке буває в людському суспільстві, стає славетною, якщо повторює святі імена Господа, бо, коли відданий повторює святі імена, це доводить, що він виконав усі можливі аскези в попередньому житті. З милості Господа Чайтан’ї той, хто повторює маха-мантру (Харе Крішна, Харе Крішна, Крішна Крішна, Харе Харе / Харе Рама, Харе Рама, Рама Рама, Харе Харе), досягає найвищої досконалості, якої раніше досягали ті, хто занурювався океан, щоб протягом десяти тисяч років виконувати в ньому аскези. Якщо за нинішньої доби людина не користається з цієї великої поступки, дарованої занепалим людям Калі-юґи, і не повторює мантру Харе Крішна, це означає, що вона перебуває під дуже сильним впливом ілюзорної енерґії Господа.