15
йад укта патгі дшена
ґіріена прасідат
тад дгййанто джапанта ча
пӯджайанта ча сайат
йат — що; уктам — сказано; патгі — по дорозі; дшена — зустрінутим; ґіріена — Господом Шівою; прасідат — дуже задоволеним; тат — те; дгййанта — медитуючи; джапанта ча — а також повторюючи; пӯджайанта ча — а також поклоняючись; сайат — повністю володіючи собою.
Коли сини Прачінабархі пішли з дому виконувати аскези, вони зустріли Господа Шіву, що дуже милостиво дав їм настанови про Абсолютну Істину. Всі сини Прачінабархі благоговійно й зосереджено обдумували на ці настанови, повторювали їх і поклонялися їм.
ПОЯСНЕННЯ: Не викликає сумнівів, що виконувати аскези та покути чи будь-яку іншу форму відданого служіння треба під керівництвом духовного вчителя. Тут ясно сказано, що десятьом синам Махараджі Прачінабархі пощастило зустрітися з Господом Шівою, який зі своєї великої доброти дав їм настанови про те, як треба виконувати аскези. Господь Шіва став духовним вчителем десяти синів Прачінабархі, а вони стали його учнями і так серйозно поставилися до його слів, що, просто медитуючи на них (дгййанта), досягнули досконалості. В цьому полягає секрет успіху. Отримавши від духовного вчителя посвяту і настанови, учень повинен думати про те, як їх виконати. Він повинен відкинути всі сумніви і не піддаватися ніяким несприятливим впливам, які збивають його з цього шляху. Те саме каже і Шріла Вішванатга Чакраварті Тгакура. Пояснюючи вірш «Бгаґавад-ґіти» (вйавасйтмік буддгір екеха куру-нандана, Б.-ґ. 2.41), каже, що виконання наказів духовного вчителя становить суть життя учня. Учень не повинен думати про те, чи він повернеться додому, до Бога, чи ні, — насамперед він повинен виконати наказ духовного вчителя. Тому учень повинен постійно думати про наказ духовного вчителя. Такі роздуми являють собою досконалість медитації. Він повинен не лише медитувати на цей наказ, але й шукати засобів, за допомогою яких він зможе повністю виконати наказ духовного вчителя, таким чином віддавши належну шану його словам.