20
са-самудрам упа вістірам
апайан сумахат сара
махан-мана іва сваччга
прасанна-салілайам
са-самудрам — поряд з океаном; упа — більш-менш; вістірам — дуже широке; апайан — побачили; су-махат — дуже велике; сара — водоймище; махат — великої душі; мана — розум; іва — як; су-аччгам — чиста; прасанна — приємна; саліла — вода; айам — прийнявши притулок.
По дорозі Прачети побачили величезне водоймище, яке своїми розмірами скидалося на море. Водяне плесо цього озера було таке спокійне, що було подібним на розум великої душі, а водяні істоти, що знайшли притулок в його водах, здавалися дуже вмиротвореними і щасливими.
ПОЯСНЕННЯ: Слово са-самудра означає «неподалік від моря». Водоймище лежало так близько від моря, що здавалося затокою. Слово упа, яке означає «більш-менш», вживають у різних випадках. Наприклад, слово упапаті означає «чоловік або щось схоже на нього», тобто коханець, що діє, наче чоловік. Упа означає також «більший», «менший» або «ближчий». Це означає, що водоймище, як по дорозі побачили Прачети, було або затокою, або величезним озером. На відмінну від моря чи океану, чию поверхню завжди вкривають хвилі, це водоймище було дуже спокійним. Його води були такі чисті, що були схожими на розум великої душі. Є багато великих душ — великими душами називають і ґ’яні, і йоґів, і бгакт, чистих відданих, — але зустріти їх дуже важко. Серед йоґів та ґ’яні можна знайти багато великих душ, але справді велику душу, чистого відданого Господа, який повністю віддався Господу, дуже важко знайти (са махтм судурлабга, Б.-ґ. 7.19). Розум відданого завжди спокійний, вмиротворений і вільний від бажань, тому що він завжди
Матеріальний світ часто називають океаном невігластва. В океані завжди вирують хвилі. Розум великого відданого також подібний до океану чи великого озера, але в ньому немає хвиль. Як сказано у «Бгаґавад-ґіті» (2.41), вйавасйтмік буддгір екеха куру-нандана — відданих, зосереджених на служінні Господу, ніщо не турбує. Також у «Бгаґавад-ґіті» (6.22) сказано: йасмін стгіто на дукгена ґурупі вічлйате — відданого залишається нестурбованим навіть посеред великих життєвих потрясінь. Тому кожен, хто віддається під опіку великої душі чи великого відданого, знаходить вмиротворення. У «Чайтан’я-чарітамріті» (Мадг’я 19.149) сказано: кша-бгакта — нішкма, атаева ‘нта’ — відданий Господа Крішни завжди вмиротворений, тому що він нічого не бажає. Натомість йоґи, кармі та ґ’яні мають численні бажання, які вони прагнуть виконати. Хтось може сказати, що відданий теж має бажання, бо він хоче повернутися додому, до Бога, однак таке бажання не збуджує розуму. Хоча відданий бажає повернутися до Бога, він задоволений за будь-яких обставин. Тому в цьому вірші вжито слово махан-мана, яке вказує на те, що водоймище було таким спокійним, як розум великого відданого.