No edit permissions for Ukrainian

62

крій-калпаір ідам ева йоґіна
раддгнвіт сдгу йаджанті сіддгайе
бгӯтендрійнта-караопалакшіта
веде ча тантре ча та ева ковід

крій  —  діяльність; калпаі  —  процесами; ідам  —  це; ева  —  певно; йоґіна  —  трансценденталісти; раддг-анвіт  —  з вірою й переконаністю; сдгу  —  належно; йаджанті  —  поклоняються; сіддгайе  —  задля досконалості; бгӯта  —  матеріальна енерґія; індрійа  —  чуття; анта-караа  —  серце; упалакшітам  —  що має ознаки; веде  —  у Ведах; ча  —  також; тантре  —  у супутній ведичній літературі; ча  —  також; те  —  Твоїй Господній Милості; ева  —  певно; ковід  —  знавці.

Дорогий Господи, Твоя всесвітня форма складається з п’яти елементів, чуттів, розуму, інтелекту, оманного (матеріального) его, а також Параматми, Твого часткового поширення, що керує всім сущим. Всі йоґи, відмінні від відданих, тобто карма-йоґи чи ґ’яна-йоґи, поклоняються Тобі своїми діями згідно зі своїм становищем. І в Ведах, і в додаткових ведичних шастрах, і взагалі скрізь сказано, що поклонятися треба Тобі й тільки Тобі. Це висновок усіх, хто пізнав суть Вед.

ПОЯСНЕННЯ: У попередньому вірші Господь Шіва висловив бажання побачити образ Господа, який завжди прагнуть бачити віддані. Існує також багато інших форм Господа, які проявляються в матеріальному світі, як оце Брахма та інші півбоги. Цим іншим формам поклоняються матеріалісти. У третій главі Другої пісні «Шрімад-Бгаґаватам» сказано, що людям, які прагнуть матеріальних благословень, рекомендують поклонятися різним півбогам, але в кінці «Бгаґаватам» закликає:

акма сарва-кмо в
мокша-кма удра-дгі
тівреа бгакті-йоґена
йаджета пуруша парам

(Бгаґ. 2.3.10)

І віддані, і ґ’яні, яких називають мокша-кама, і кармі, яких називають сарва-кама, повинні поклонятися Верховному Богові-Особі, Вішну. Як тут зазначено (крій-калпаі), навіть той, хто проводить жертвопринесення, повинен завжди пам’ятати, що півбоги    —    це лише представник Верховного Господа. Справжній об’єкт поклоніння    —    це Вішну, Яґ’єшвара. Тому навіть ведичні чи тантричні жертвопринесення, якими поклоняються півбогам, призначені насправді для задоволення Господа Вішну. У «Бгаґавад-ґіті» (9.23) сказано:

йе ’пй анйа-деват-бгакт
йаджанте раддгайнвіт
те ’пі мм ева каунтейа
йаджантй авідгі-пӯрвакам

«Все, що людина приносить у жертву іншим богам, о сину Кунті, насправді призначене тільки для Моєї насолоди, але ті, хто виконує такі жертвопринесення, не мають істинного знання».

Отже, всі, хто поклоняється півбогам, теж поклоняються Верховному Господу, але роблять це всупереч правилам. Усі правила покликані допомогти людині задовольнити Господа Вішну. У «Вішну Пурані» (3.8.9) це підтверджено:

варрамчрават
пурушеа пара пумн
вішур рдгйате пантг
ннйат тат-тоша-краам

У цьому вірші Господь Шіва каже, що і кармі, і ґ’яні, і йоґи,    —    практично всі поклоняються Господу Вішну, якщо справді знаються на Ведах і Тантрах. Слово ковід у цьому вірші заслуговує особливої уваги, тому що вказує на відданих Господа. Тільки віддані досконало розуміють, що Верховний Бог-Особа, Вішну, пронизує все суще. В матеріальній енерґії Він проявляється як п’ять матеріальних елементів, а також розум, інтелект і его. Разом з тим Він проявляється як живі істоти, ще одна енерґія. Усе, що існує в духовному й матеріальному світах,    —    це не що інше, як прояв різних енерґій Господа. Отже, висновок полягає в тому, що Господь один, але Він поширює Себе в усе суще. Саме проголошує ведичне твердження: сарва кгалв іда брахма. Той, хто знає це, зосереджує всі свої сили на поклонінні Господу Вішну.

« Previous Next »