63

ПОЯСНЕННЯ: Якщо все творіння    —    це одна сутність, тобто Верховний Господь, Вішну, й ніщо інше, чому тоді знавці трансцендентної науки визначають усі ці категорії, перелічені в цьому вірші? Чому мудреці та вчені розрізняють між матерією та духом? Відповідаючи на це запитання, Господь Шіва каже, що дух і матерія не є творінням філософів, а проявляються з Господа Вішну, як сказано в цьому вірші: твам ека дйа пуруша. Духовні й матеріальні категорії існують завдяки Верховному Богові-Особі, але для тих, хто вічно служить Господу, не існує поділу на дух і матерію. Тимчасом для живих істот, які хочуть імітувати Господа й насолоджуватися, існує тільки матеріальний світ. Насправді, матеріальний світ    —    це не що інше, як забуття про Верховного Бога-Особу, первинного творця всього сущого. Відміннісь між матерією та духом створює занурена в сон енерґія Господа, коли Він хоче дати певну свободу дій тим живим істотам, які прагнуть імітувати Господа в Його насолодах. Тільки для них занурена в сон енерґія Господа створює матеріальний світ. Буває, що діти дуже хочуть наслідувати свою матір, готуючи щось на кухні. Тоді мати дає їм іграшковий посуд, щоб вони могли імітувати її. Так само, коли якісь живі істоти бажають наслідувати Господа, Господь створює для них матеріальний космос. За допомогою Своєї матеріальної енерґії Господь проявляє матеріальне творіння. Матеріальну енерґію приводить у дію погляд Господа. Тоді приходять у рух три матеріальні якості, і матеріальна енерґія проявляється спочатку в формі махат-таттви, потім его, ефіру, повітря, вогню, води й землі. Після творення проявленого космосу Господь запліднює його живими істотами, і вони проявляються в ньому спочатку як Господь Брахма та сім великих ріші, а тоді як усілякі півбоги. Від півбогів походять люди, звірі, дерева, птахи та всі інші види життя. Однак первісна причина    —    це Верховний Бог-Особа, і це засвідчують слова Господа Шіви: твам ека дйа пуруша. Те саме сказано і в «Брахма-самхіті» (5.1):

Покриті матеріальною енерґією істоти не можуть зрозуміти, що джерело всього сущого    —    це Верховний Бог-Особа, Крішна. Однак саме це проголошує афоризм «Веданта-сутри»: джанмдй асйа йата («Веданта-сутра» 1.1.2). Крішна також підтверджує це в «Бгаґавад-ґіті» (10.8):

«Я    —    джерело всіх духовних і матеріальних світів. Усе постає з Мене. Мудрі, що досконало це знають, присвячують себе відданому служінню Мені й поклоняються Мені всім серцем».

Коли Крішна каже, що Він джерело всього сущого (аха сарвасйа прабгава), Він має на увазі, що Він джерело навіть Господа Брахми, Господа Шіви, пуруша-аватар, матеріального прояву та всіх живих істот у матеріальному світі. Строго кажучи, слово прабгава («творення») застосовне тільки тоді, коли йдеться про матеріальний світ, бо духовний світ існує вічно і про його створення не може бути й мови. У чатух-шлокі «Шрімад-Бгаґаватам» Господь каже: ахам евсам евґре    —    «Спочатку, ще до творення, існував Я». (Бгаґ. 2.9.33). У Ведах теж сказано: еко нрйаа сіт    —    «До творення існував тільки Нараяна». Це підтверджує і Шанкарачар’я: нрйаа паро ’вйактт    —    «Нараяна трансцендентний щодо творіння» («Ґіта-бгаш’я»). Вся діяльність Нараяни духовна, і тому, коли Нараяна сказав: «Нехай постане творіння»,    —    цей акт і його результат був цілковито духовним. «Матеріальне» існує тільки в розумінні тих, хто забув про те, що первісна причина всього сущого    —    це Нараяна.