No edit permissions for Ukrainian

70

там евтмнам тма-стга
сарва-бгӯтешв авастгітам
пӯджайадгва ґанта ча
дгййанта чсакд дгарім

там  —  Йому; ева  —  певно; тмнам  —  Верховній Душі; тма-стгам  —  у своїх серцях; сарва  —  усіх; бгӯтешу  —  у всіх живих істотах; авастгітам  —  що перебуває; пӯджайадгвам  —  поклоняйтеся; ґанта ча  —  завжди оспівуючи; дгййанта ча  —  завжди медитуючи; асакт  —  постійно; харім  —  Верховного Бога-Особу.

Отже, царевичі, Верховний Бог-Особа, Харі, перебуває в кожному серці. Він перебуває також і ваших серцях. Тому оспівуйте Його славу і повсякчасно медитуйте на Нього.

ПОЯСНЕННЯ: Слово асакт заслуговує особливої уваги в цьому вірші. Воно означає, що медитувати на Господа треба не кілька хвилин, а постійно. Саме цього вчить у «Шікшаштаці» Господь Чайтан’я Махапрабгу: кіртанійа сад харі    —    «Святе ім’я Господа треба повторювати цілодобово». Тому в цьому русі свідомості Крішни ми прохаємо відданих щодня повторювати на вервиці хоча б шістнадцять кіл Харе Крішна. Насправді повторювати Харе Крішна треба цілодобово, як це робив Тгакура Харідаса, що повторював триста тисяч святих імен кожен день. По суті, він не робив більше нічого іншого. Деякі Ґосвамі, як оце Раґгунатга даса Ґосвамі, теж повторювали строго визначену кількість святих імен і складали не строго визначену кількість поклонів. Шрінівасачар’я пише у своїй молитві до шести Ґосвамі: сакгй-пӯрвака-нма-ґна-натібгі клвасні-ктау («Шад-ґосвамй-аштака»). Слово сакгй-пӯрвака означає «роблячи визначену кількість». Раґгунатга даса Ґосвамі не лише повторював багато святих імен Господа, але й складав так само багато поклонів.

Царевичі збиралися присвятити себе суворій аскезі для задоволення Господа, і тому Господь Шіва порадив їм постійно оспівувати славу Верховного Бога-Особи й медитувати на Нього. Важливо зазначити, що Господь Шіва сам повторив цю молитву до Верховного Бога-Особи так само, як його навчив батько, Господь Брахма. Царевичів він вчив теж за цим принципом парампари. Треба не лише самому виконувати настанови духовного вчителя, але й передавати це знання своїм учням.

Дуже важливі в цьому вірші також слова тмнам тма-стга сарва-бгӯтешв авастгітам. Верховний Бог-Особа    —    це джерело всіх живих істот. Живі істоти являють собою невід’ємні частки Господа, а тому Він батько для них усіх. Верховного Господа дуже легко можна знайти у своєму серці, бо Він перебуває в серці кожної живої істоти. Цей вірш вчить дуже простого й довершеного способу поклоніння Господу, бо кожен, незалежно від своїх життєвих обставин, може сісти де завгодно і просто повторювати святі імена Господа. Повторювати святі імена і слухати їх    —    це само по собі медитація.

« Previous Next »