5

ПОЯСНЕННЯ: Шрі Нароттама даса Тгакура співає:

Доки жива істота зв’язана путами корисливої діяльності, їй доводиться приймати одне тіло за іншим. Це називається карма-бандга-пгса    —    рабство корисливої діяльності. Немає значення, прив’язана людина до праведної діяльності чи до неправедної, бо обидва типи діяльності зв’язують живу істоту і примушують знову народжуватися в матеріальних тілах. Завдяки праведній діяльності людина може народитися в багатій родині, дістати гарне тіло й отримати хорошу освіту, але це не означає, що їй вдасться уникнути всіх страждань у своєму житті. На Заході багато хто народжується в багатих і аристократичних сім’ях, мають хорошу освіту і гарне тіло, але це не означає, що жителі Заходу вільні від усіх страждань. Хоча сучасна західна молодь має достатньо освічені, гарні та багаті і їм не бракує їжі, одягу й можливостей для задоволення чуттів, вони все одно страждають. Вони так страждають, що стають хіппі, закони природи примушують їх жити в жалюгідних умовах. Вони ходять брудними, безпритульними й голодними, і їм доводиться спати на вулиці. Це все доводить, що неможливо стати щасливим просто завдяки праведній діяльності. Люди, які народилися в сорочці, не уникнуть матеріальних страждань, пов’язаних з народженням, старістю, хворобами і смертю. Отже, щастя не досягнути ні праведною, ні неправедною діяльністю. Така діяльність лише стає причиною матеріального рабства і переселення з одного тіла до іншого. Нароттама даса Тгакура називає це карма-бандга-пгса.

Цар Прачінабархішат визнав це і відверто запитав Нараду Муні про те, як йому вирватися з пут корисливої діяльності, карма-бандга-пгса. Мова йде про рівень знання, до якого кличе перший вірш «Веданта-сутри»: атгто брахма-джіджс. Коли людина повністю зневірюється в можливості стати щасливим за допомогою корисливої діяльності (карма-бандга-пгса), вона запитує про справжній смисл життя, і такі запитання називаються брахма-джіджс. Якщо хтось хоче дізнатися про найвищу мету життя, то Веди («Мундака Упанішада» 1.2.12) вчить: тад-віджнртга са ґурум евбгіґаччгет    —    «Щоб пізнати трансцендентну науку, треба звернутися до істинного духовного вчителя».

Цар Прачінабархішат зустрів найліпшого духовного вчителя, Нараду Муні і тому хоче почути від нього про найвище знання, яке дає змогу вирватися з тенет корисливої діяльності, карма-бандга-пгса. Саме для цього призначене людьске життя    —    джівасйа таттва-джджс нртго йа чеха кармабгі. У другій главі Першої пісні «Шрімад-Бгаґаватам» (1.2.10) сказано, що єдине завдання людини полягає в тому, щоб вчитися в істинного духовного вчителя науки, яка дає змогу звільнитися від пут карма-бандга-пгса.