No edit permissions for Ukrainian

57–61

квачіт пібантй пібаті
мадір мада-віхвала
анантй квачід анті
джакшатй саха джакшіті

квачід ґйаті ґйантй
рудатй рудаті квачіт
квачід дгасантй хасаті
джалпантйм ану джалпаті

квачід дгваті дгвантй
тішгантйм ану тішгаті
ану ете айнйм
анвсте квачід сатім

квачіч чготі вантй
пайантйм ану пайаті
квачідж джіґграті джіґгрантй
спантй спаті квачіт

квачіч ча очаті джйм
ану очаті дінават
ану хшйаті хшйантй
мудітм ану модате

квачіт  —  іноді; пібантйм  —  п’ючи; пібаті  —  пив; мадірм  —  вино; мада-віхвала  —  п’яніючи; анантйм  —  коли вона їла; квачіт  —  іноді; анті  —  їв; джакшатйм  —  коли вона жувала; саха  —  з нею; джакшіті  —  жував; квачіт  —  іноді; ґйаті  —  співав; ґйантйм  —  коли його дружина співала; рудатйм  —  коли дружина плакала; рудаті  —  він також плакав; квачіт  —  іноді; квачіт  —  іноді; хасантйм  —  коли вона сміялася; хасаті  —  він теж сміявся; джалпантйм  —  коли вона базікала; ану  —  услід за нею; джалпаті  —  він теж базікав; квачіт  —  іноді; дгваті  —  він теж ходив; дгвантйм  —  коли вона ходила; тішгантйм  —  коли вона стояла мовчки; ану  —  услід за нею; тішгаті  —  він стояв; ану  —  услід за нею; ете  —  лягав; айнйм  —  коли вона лягала на ліжко; ану  —  услід за нею; сте  —  він теж сідав; квачіт  —  іноді; сатім  —  коли вона сідала; квачіт  —  іноді; оті  —  слухав; вантйм  —  коли вона слухала; пайантйм  —  коли вона дивилася на щось; ану  —  услід за нею; пайаті  —  він теж дивився; квачіт  —  іноді; джіґграті  —  нюхав; джіґгрантйм  —  коли дружина нюхала; спантйм  —  коли дружина доторкалася; спаті  —  він теж доторкався; квачіт  —  тоді; квачіт ча  —  іноді теж; очатім  —  коли вона журилася; джйм  —  з дружиною; ану  —  услід за нею; очаті  —  теж журився; діна-ват  —  як нещасна людина; ану  —  услід за нею; хшйаті  —  радів; хшйантйм  —  коли вона тішилася; мудітм  —  коли вона була задоволена; ану  —  услід за нею; модате  —  він був задоволений.

Коли цариця пила вино, цар Пуранджана теж пив. Коли цариця обідала, він обідав з нею, а коли вона щось жувала, він жував те саме. Коли цариця співала, він теж співав. Коли ж цариця плакала, він плакав теж, а коли цариця сміялася, він сміявся разом з нею. Коли цариця базікала про щось, він базікав теж, а коли цариця йшла кудись, він ішов за нею. Коли цариця непорушно стояла, цар теж стояв, не рухаючись, а коли цариця лягала на ліжко, він ішов за нею і лягав поряд. Коли цариця сідала, він теж сідав, а коли цариця щось слухала, він слухав те саме. Коли цариця на щось дивилася, він теж на це дивився, а коли цариця щось нюхала, він нюхав те саме. Коли цариця доторкалася до чогось, цар теж доторкався до цього, а коли цариця сумувала, цар мусив сумувати разом з нею. Так само, коли цариця раділа, він теж тішився, а коли цариця була задоволена, він теж відчував задоволення.

ПОЯСНЕННЯ: Розум    —    це місце, де перебуває єство живої істоти. Розум діє під керівництвом інтелекту. Жива істота, перебуваючи в серці, діє під керівництвом інтелекту. Інтелект тут змальовано як царицю, і душа, перебуваючи під владою розуму, кориться матеріальному інтелекту, як цей цар кориться своїй дружині. Отже, матеріальний інтелект    —    це причина рабства живої істоти. Суть полягає в тому, щоб скористатися допомогою духовного інтелекту і таким чином вирватися з цього рабства.

Вивчаючи життя Махараджі Амбаріші, ми бачимо, що святий Махараджа спочатку зосередив на лотосових стопах Крішни свій розум. Завдяки цьому його інтелект очистився. Усі інші чуття Махараджа Амбаріша теж використав на служіння Господу. Очима він дивився на заквітчане Божество у храмі, чуттям нюху він вдихав пахощі цих квітів, а ногами він ходив до храму. Руками він прибирав храм, а вухами слухав про Крішну. Язик він використовував для двох цілей: щоб говорити про Крішну і щоб куштувати прасад, офірований Божеству. Матеріалісти, повністю підвладні матеріальному інтелекту, нездатні зануритися в таку діяльність. Через це вони свідомо чи несвідомо стають рабами наказів матеріального інтелекту. Це підсумовано в наступному вірші.

« Previous Next »