No edit permissions for Ukrainian

62

віпралабдго махішйаіва
сарва-практі-вачіта
неччганн анукаротй аджа
клаібйт крі-мґо йатг

віпралабдга  —  зачарований; махішй  —  царицею; евам  —  так; сарва  —  все; практі  —  існування; вачіта  —  обдурений; на іччган  —  не бажаючи; анукароті  —  корився й наслідував; аджа  —  дурний цар; клаібйт  —  силоміць; крі-мґа  —  приручене звірятко; йатг  —  як.

Цар Пуранджана повністю опинився в полоні чарів своєї прекрасної дружини й таким чином пошився в дурні. Все його існування в матеріальному світі було суцільним шахрайством, жертвою якого він став. Бідолашний дурень-цар проти свого бажання залишався підвладним волі своєї дружини, наче дресирована тварина, що танцює згідно з волею господаря.

ПОЯСНЕННЯ: Дуже важливим у цьому вірші є слово віпралабдга. Ві означає «особливо», а пралабдга означає «отримана». Цар здобув царицю саме для того, щоб задовольнити свої бажання, і в наслідку став жертвою шахрайства, яке зветься матеріальним існуванням. Проти своєї волі він залишався прирученою твариною, підвладною матеріальному інтелекту. Як приручена мавпочка танцює так, як їй наказує господар, так цар танцював під дудку цариці. У «Шрімад-Бгаґаватам» (5.5.2) сказано: махат-сев дврам хур вімукте    —    якщо людина спілкується зі святою особою, з відданим, перед нею відкривається шлях до звільнення. Але якщо вона спілкується з жінкою чи з кимось, хто надто прив’язаний до жінок, перед нею відкривається шлях у рабство.

Загалом, для того щоб духовного розвиватися, треба відмовитися від спілкування з жінками. Саме для цього призначений зречений стан, санн’яса. Перш ніж приймати санн’ясу, чи повністю зрікатися матеріального світу, треба навчитися утримуватися від незаконного сексу. Статеве життя завжди одне й те саме, законне воно чи незаконне, але незаконний секс робить людину дедалі більшим рабом пристрасті. Якщо людина впорядковує своє статеве життя, це дає їй шанс коли-небудь відректися від сексу зовсім чи відмовитися від спілкування з жінками. Людині, якій вдалося цього досягти, дуже легко розвиватися в духовному житті.

У цій главі Нарада Муні пояснює, як чоловік потрапляє в полон чарів своєї любої дружини. Прив’язаність до своєї дружини    —    це прив’язаність до якостей матеріальної природи. Той, кого приваблює матеріальна якість темряви, перебуває на найнижчому щаблі існування, тоді як той, кого приваблює матеріальна якість добра, перебуває в ліпшому становищі. Можна бачити, що людина, яка перебуває на рівні матеріального добра, більшою чи меншою мірою прагне поглиблювати знання. Це, звісно, значно ліпше становище, бо знання дає людині більше можливостей стати на шлях відданого служіння. Не піднявшись на рівень знання, тобто не досягнувши рівня брахма-бгути, неможливо проґресувати у відданому служінні. У «Бгаґавад-ґіті» (18.54) Крішна каже:

брахма-бгӯта прасаннтм
на очаті на ккшаті
сама сарвешу бгӯтешу
мад-бгакті лабгате парм

«Той, хто піднімається на цей трансцендентний рівень, осягає Верховний Брахман і сповнюється радості. Він ні за чим не тужить і нічого не жадає. Він однаково ставиться до всіх живих істот. У такому стані він досягає чистого відданого служіння Мені».

Рівень знання дає людині великі переваги, бо знання    —    це засіб, за допомогою якого можна піднятися на рівень відданого служіння. Однак, якщо людина береться до відданого служіння відразу ж, то знання відкривається їй без окремих зусиль. Це підтверджено в «Шрімад-Бгаґаватам» (1.2.7):

всудеве бгаґаваті
бгакті-йоґа прайоджіта
джанайатй у ваірґйа
джна ча йад ахаітукам

Віддане служіння саме відкриває людині істинне знання щодо матеріального існування. Той, хто має достатньо розвинений інтелект, відразу ж піднімається на рівень відречення від так званого товариства, сім’ї та любові і всього іншого також. Доки ми прив’язані до товариства, сім’ї й любові в матеріальному світі, ні про яке знання не може бути й мови, як не може бути мови й про віддане служіння. Однак той, хто безпосередньо береться до відданого служіння, сповнюється знання і зреченості. Таким чином життя цієї людини увінчується успіхом.

Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до «Шрімад-Бгаґаватам», Четвертої пісні, двадцять п’ятої глави, яка називається «Опис якостей царя Пуранджани».

« Previous