28
садасй ӯчу
утпаттй-адгванй аараа уру-клеа-дурґе ’нтакоґра-
вйлнвіше вішайа-мґа-тшй тма-ґехору-бгра
двандва-вабгре кгала-мґа-бгайе ока-две ’джа-сртга
пдаукас те араада кад йті кмопасша
садасй — члени зібрання; ӯчу — сказали; утпатті — повторних народжень і смертей; адгвані — на шляху; аарае — безпритульні; уру — великих; клеа — труднощів; дурґе — у неприступній фортеці; антака — знищення; уґра — страхітливими; вйла — зміями; анвіше — наповненій; вішайа — матеріальне щастя; мґа-тші — міраж; тма — тіло; ґеха — дім; уру — важкий; бгра — тягар; двандва — двоїстості; вабгре — в ямах так званого щастя і страждання; кгала — лютих; мґа — звірів; бгайе — у страхові; ока-две — в лісовій пожежі скорботи; аджа-са-артга — задля шахраїв; пда-ока — притулок Твоїх лотосових стіп; те — Тобі; араа-да — що даєш притулок; кад — коли; йті — іде; кма-упасша — стурбований численними бажаннями.
Учасники жертвопринесення промовили до Господа: О єдиний притулку всіх, хто страждає! В цій неприступній фортеці зумовленого існування на всіх чигає чинник часу, що наче змія, завжди шукає нагоди вжалити свою жертву. Цей світ всіяний вовчими ямами так званого страждання й щастя і кишить лютими звірями, завжди готовими накинутися на живу істоту. Тут завжди пожежею палає скорбота і завжди надить до себе міраж оманливого щастя, що не може дати притулку. Нетямущі істоти живуть у цьому вирі народжень і смертей, завжди тягнучи на собі важкий тягар своїх так званих обов’язків, і ми не знаємо, коли вони віддадуться під притулок Твоїх лотосових стіп.
ПОЯСНЕННЯ: Люди, котрі не розвивають свідомості Крішни, живуть дуже небезпечним життям, змальованим у цьому вірші. Усі ці злигодні спадають на живу істоту через те, що вона забула про Крішну. Рух свідомості Крішни призначений принести полегшення всім цим заблудлим і стражденним душам. Тому рух свідомості Крішни — це найбільш доброчинна діяльність, призначена для добра всього людства, а його робітники — це найбільші доброчинці. Вони ступають слідами Господа Чайтан’ї, найбільшого друга всіх живих істот.