53

ПОЯСНЕННЯ: У цьому всесвіті є планета за назвою Сіддгалока. Жителі Сіддгалоки від природи володіють всіма силами йоґи, що їх налічують вісім: вміння ставати меншим за найменше, легшим за найлегше, чи більшим за найбільше, здатність миттєво отримувати будь-яку річ, здатність навіть творити планети і таке інше. Це деякі з йоґічних сил. За допомогою лаґгіма-сіддгі, містичного вміння робитися легшим за найлегше, жителі Сіддгалоки можуть літати в небі без літакирів чи повітряних кораблів. Нарада Муні повідомляє Дгруві Махараджі, що, медитуючи на на трансцендентний образ Господа й одночасно повторюючи мантру протягом семи днів, людина досягає такої досконалості, що починає бачити істот, які літають у небі. Нарада Муні вживає слово ґухйа, вказуючи на те, що ця мантра дуже потаємна. Хтось може запитати: «Якщо ця мантра потаємна, чому її записано в «Шрімад-Бгаґаватам»?» Ця мантра потаємна в тому розумінні, що, хоча її можна прочитати де завгодно, якщо її не отримати через ланцюг учнівської спадкоємності, вона не буде діяти. В достовірних писаннях сказано, що мантра, не отримана через учнівську спадкоємність, не матиме сили.

Інший важливий момент, який з’ясовує цей вірш, полягає в тому, що медитацію повинно супроводжувати повторення мантри. Повторення мантри Харе Крішна    —    це найлегший метод медитації за цієї епохи. Коли людина повторює мантру Харе Крішна, перед нею постає образ Крішни, Рами та Їхніх енерґій, а споглядати ці форми    —    досконалість трансу. Не слід силкуватися штучно споглядати образ Господа, повторюючи Харе Крішна, але якщо людина повторює святе ім’я без образ, Господь Сам відкриє Себе її очам. Отож, людині треба зосереджуватися на звукові мантри, і Господь Сам, без додаткових зусиль з її боку, з’явиться перед нею.