TEXT 37

Кшу вшановують усі, й Арджуна, кланяючись Йому, вказує на це. Він всюдисущий, і Він — Душа кожної душі. Арджуна звертається до Кши, називаючи Його махтмою, тобто, в найвищій мірі великодушним та безмежним. Ананта означає, що не існує нічого, що не було б підвладним впливу енерґії Верховного Господа, а девеа означає, що Він панує над усіма напівбогами й стоїть вище від них усіх. Він — притулок усього всесвіту. Арджуна також визнав за належне, що всі досконалі живі істоти й усі могутні напівбоги з шанобою кланялись Йому, бо немає нікого вищого від Нього. Арджуна особливо підкреслює те, що Кша стоїть вище, ніж Брахм, тому що Брахму створив Кша. Брахм народився із стебла лотоса, що виріс із пупа Ґарбгодакай Вішу, повновладної експансії Кши. Тому і Брахм, і Господь іва, що народжений від Брахми, та всі інші напівбоги повинні виявляти шану Кші. В рмад-Бгґаватам сказано, що перед Господом із шаною схиляються Брахм, іва та інші напівбоги. Слово акшарам дуже істотне в даному вірші, бо матеріальне творіння підлягає знищенню, але Господь стоїть вище од цього матеріального творіння. Він — причина всіх причин, і тому Він перебуває вище від усіх обумовлених душ, яких приміщено в матеріальну природу й вище від самого матеріального космічного проявлення. Тому Він — неперевершений Усевишній.