TEXT 31
йад бгӯта-птгаґ-бгвам
ека-стгам анупайаті
тата ева ча вістра
брахма сампадйате тад
йад—коли; бгӯта—живих істот; птгак-бгавам—окремі тотожності; ека-стгам—розташовані в єдиному; анупайаті—намагатися бачити, покладаючись на авторитети; тата ева—відтоді; ча— також; вістрам—експансія; брахма—Абсолют; сампадйате—він досягає; тад—тоді.
Коли розважлива людина перестає бачити відмінність живих істот, яку зумовлює різниця між їхніми матеріальними тілами, і бачить, що живі істоти перебувають скрізь, — вона приходить до усвідомлення Брахмана.
Коли людина здатна бачити, що різноманітні тіла живих істот породжують різні бажання індивідуальної душі й що вони не мають нічого спільного з самою душею, — вона бачить істину. Керуючись матеріальним уявленням про життя, ми одного вважаємо за напівбога, другого — за людину, ще іншого — за собаку, кішку тощо. Таке бачення є матеріальне, воно не істинне. Подібний матеріалістичний поділ виникає внаслідок матеріалістичного уявлення про життя. Після руйнування матеріального тіла духовна сутність лишається незмінною. Духовна душа, торкаючись матеріальної природи, отримує різні тіла. Здатний бачити це отримує духовне бачення; звільнившись таким чином від звички до означень, таких як «люди», «тварини», «великий», «нікчемний» тощо, він очищує свою свідомість і стає здатним розвинути свідомість Кши в згоді з своєю духовною сутністю. В дальшому вірші пояснено, як така людина сприймає світ.