TEXT 7
раджо рґтмака віддгі
тш-саґа-самудбгавам
тан нібадгнті каунтейа
карма-саґена дехінам
раджа—ґуа пристрасті; рґа-тмакам—народжений із бажання або хтивості; віддгі—знай; тш—жадання; саґа—спілкування; самудбгавам—утворений із; тат—це; нібадгнті—зв’язує; каунтейа—син Кунт; карма-саґена—путами кармічної діяльності; дехінам—втіленого.
Модус пристрасті народжується з необмежених бажань та прагнень, о сину Кунт, і внаслідок цього втілена жива істота прив’язується до матеріальної кармічної діяльності.
Суттєвою ознакою ґуи пристрасті є взаємний потяг чоловіка й жінки. Жінку вабить до чоловіка, чоловіка до жінки. Це називають ґуою пристрасті. І коли вплив ґуи пристрасті на людину зростає, вона дедалі більше жадає матеріальних насолод. Вона хоче насолоджуватись, задовольняючи свої чуття. Задля свого почуттєвого задоволення, людина, яка перебуває під впливом ґуи пристрасті, прагне пошани в суспільстві й країні, й хоче мати щасливу родину, дім, дружину, гарних дітей. Усе це — породження ґуи пристрасті. Й доки людина прагне їх, вона змушена тяжко трудитись. Тому тут ясно вказано, що така людина прив’язується до плодів своєї діяльності й відтак ця діяльність сковує її. Щоб задовольнити дітей, дружину, суспільство й підтримувати свій престиж, людина повинна трудитись. Таким чином, матеріальний світ у тій чи іншій мірі перебуває в ґуі пристрасті. Сучасну цивілізацію вважають передовою, якщо брати за мірило ґуу пристрасті. А перед цим розвинутою вважали цивілізацію, яка перебувала в ґуі благочестя. І якщо для людей в ґуі благочестя немає звільнення, то що ж тоді казати про тих, що загрузли в ґуі пристрасті?