TEXT 18

Ніхто не може перевершити Верховного Бога-Особу, Кшу, — ні обумовлена, ні звільнена душа; Він — найвизначніша з особистостей. Звідси стає зрозумілим, що і живі істоти, і Верховний Бог-Особа — це індивідуальні особистості. Різниця між ними полягає в тому, що живі істоти, як обумовлені, так і звільнені, не можуть перевершити незбагненної могутності Верховного Бога-Особи з кількісного погляду. Є помилкою вважати, що Верховний Господь і живі істоти перебувають на одному рівні, або що вони рівноправні всіма сторонами. Розподіл по ранґах, тобто на вищу й нижчу особистості, присутній завжди. Слово уттама, вжите тут, має дуже велике значення. Ніхто не може перевершити Верховного Бога-Особу.

Слово локе означає «в пауруша аґамі» (в смті). Як підтверджує словник Нірукті, локйате ведртго ’нена — «мету Вед з’ясовано в смті».

Верховного Господа в Його формі локалізованої Парамтми описано і в самих Ведах (Чгндоґйа Упанішада 8.12.3): твад еша сампрасдо ’смач чгаррт самуттгйа пара джйоті-рӯпа сампадйа свена рӯпебгінішпадйате са уттама пуруша — «Наддуша, яка виходить із тіла, з’єднується з безособистісним брахмаджйоті, потім, зберігаючи Свою форму, Вона перебуває в Своїй духовній сутності». Це означає, що Верховна Особа проявляє і поширює Своє духовне сяйво і воно є одвічним джерелом усього світла. У цієї Верховної Особи є також Свій локалізований аспект — Наддуша. Верховний Господь, з’явившись як Вйсадева, син Сатйават і Парари, пояснює ведичне знання.